Главная / Рефераты / Рефераты по гражданскому праву и процессу

Реферат: Правові відносини


ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. Ю. ФЕДЬКОВИЧА
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
П Р А В О В І В І Д Н О С И Н И: поняття, склад, елементи, види.
(курсова робота)
Студента ІI курсу очної форми навчання
Сатоніна В.І.
Ч Е Р Н І В Ц І - 1999

ПЛАН
ВСТУП.
І. Правові відносини:
а) загальна характеристика правових відносин;
б) ознаки.

ІІ. Складові елементи правових відносин: а) суб(єкти правових відносин, юридичні властивості суб(єктів, види суб(єктів; б) об(єкти правових відносин, види об(єктів; в) суб(кти права і юридичні обов(язки.
ІІІ. Види.
ВИСНОВОК
Список літератури.
І. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ:
а) загальна характеристика правових відносин.
В суспільстві існує багато різних відносин: економічні, моральні, політичні, юридичні, культурні, духовні та інші. Отже суспільство є сукупністю відносин наслідок взаємодії людей. При цьому всі види і форми відносин, виникаючих в суспільстві, являються суспільним або соціальними.
Право являється офиційним державним регулятором суспільних відносин. В цьому його головне завдання. Регулюючи ті або інші відносини. вогно тим самим надає їм правову форму, в наслідок чого ці відносини набувають повне значенння і особливий вид - стають правовими, одягаються в правову оболонку.
Саме за допомогою такої нормативної дії державна влада переносить визначені відносини під свій юридичний захист, надаючи їм стабільність, упорядкованість, стійкість _ напрямок. Хз учасники наділяються правосуб(єктністю, юридичними правами і обов(язками. Ці відносини стають підконтрольними і управляючими.
Заборонити одні дії, дозволяють другі, заохочуючи інші, встановлюючи відповідальність за порушення своїх принципів, право аким шляхом вказує необхідні суспільні корисні варіанти поведінки суб(єктів, сужаючи чи розширяючи сферу їх суспільних бажань і цілей.
Любі відносини набувають характерних правових відносин лише в тому випадку, якщо вони виникають на основі і у відповідності з нормативними правами і не протерічять волі держави.
Отже правові відносини можна визначити, як суспільні відносини, врегульовані правом. При цьому регулюючі відносини не втрачають свого фактичного змісту, а лише змінюються, набуваючи нові додаткові якості.
Держава не може при допомозі правових засобів свавільно змінювати початковий характер тих або інших відносин, а також творити нові.
Державашляхом видачі законів може лише усокрити розвиток відомих відносин.
Право - не творець, а лише регулятор суспільних відносин. «Право само по собі нічого не творить, а лише санкціонує суспільні відносини
Законодавство лише фіксує, виражає економічні споживання».
Правові відносини в юридичній науці виділяються ще в якості однієї з найважливіших категорій. Вони служать юридичним формам взаємодії учасників різнобічних суспільних відносин. Одночасно правові відносини є необхідною умовою і неопосередкованим завданням ціленаправлення правової дії на суспільні відносини. Вони надають найбільш значний, стійкий мта стабільний, незалежний від випадковостей суспільний зв(зок.
По мірі закінчення правових відносин в процесі правового регулювання суспільних відносин виникають необхідні умови для досягнення вищих цілей соціального розвитку особистості, найбільш повного задоволення її матеріальних та духовних потреб в нерозривному зв(язку з конкретними інтересами суспільства.
Ще правові відносини можна визначити як врегульовані нормативноправові суспільні відносини, учасники яких являються носіями суб(єктів права і юридичних обов(язків, які гарантуються державою.
б) ознаки
Найбільш характерні ознаки правових відносин як особливого вида суспільних відносин містяться в слідуючому:
Вони виникають, зникають або змінюються тільки на основі правових норм, які неопосередквано породжують правові відносини і реалізуються через них.
Між цими явищами існує причино-наслідковий зв(язок. Нема норми - нема і правових відносин. Вони представляють собою деяке єдинстов, цілісність. В них ще встановлюються спроби забезпечення і охорони правових відносин порушення. Зв(язок правових відносин з правовими нормами, які знаходяться на законодавчих актах держави виражаються в тому, що дані відносини в цілому і їх структура являється необхідною частиною в суспільній системі правового регулювання суспільних відносин. Саме в правових відносинах викладається ціль правових норм.
Суб(єкти правових відносин взаємно пов(язані між собою юридичними правами та обовєязками, які в правовій науці прийнято називати суб(єктивними, цей зв(язок і є правовідношення, в рамках якого права однієї сторони відповідає обов(язок іншої, і навпаки. Їх можна назвати зустрічними. Учасники правових відносин виступають по відношенню один до іншого, як управомочені і правозобов(язані особи.
Правовідносини - це завжди двох сторонній зв(язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов(язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов(язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов(язок.
3. Правовідносини - це завжди двох сторонній зв(язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов(язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов(язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов(язок.
Правовідносини - це завжди двох сторонній зв(язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов(язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов(язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов(язок.
Правовідносини - це завжди двох сторонній зв(язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов(язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов(язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов(язок.
Правовідносини - це завжди двох сторонній зв(язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов(язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов(язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов(язок.
3.Правові відносини мають вольовий характер. По-перше тому, що через норми права в них відображається державна воля. По-друге, в силу того, що навіть при наявності юридичної норми правові відносини не можуть автоматично з(явитися, а потім функціонувати волі його учасників, в крайньому випадку, одного з них. Необхідний вольовий акт, який дає початок явищу.
4.Правовідносини, як правило, на базі якого вони виникають, охороняються державою. Інші відносини такого захисту не мають. Хоча, далеко не у всіх правових відносинах держава зацікавлена і здавалося, не повинна їх захищати, але інтерес держави стоїть в тому, щоб ці соціальні явища правильно рішалися, винні несли покараня,тому вона вона держе в полі свого бачення, забезпечуючи увагу виникаючих по цьому поводу юридичних форм і процедур, право громадян. Охорона злочинності і правопорядку визначає і охорону правових відносин і робить правовий порядок як наслідок законності.
5. Правові відносини явяються особою різновидністю суспільних відносин. Це означає, що вони являють собою різнобічні зв(язки, які виникають між людьми і організаційними формами взаємодії соціальних груп, класів в процесі їх економічного, соціального, політичного, духовного життя і діяльності. Їх основу складає закономірність розвитку суспільства.
«Правові відносини так само як і форми держави не можуть бути ні з самих себе, ні з так званого суспільного розвитку людського духа навпаки вони кореняться в матеріальних життєвих відносинах»
В деяких випадах важливе значення має і примусова сила державного апарату. Правові відносини тримають в собі можливість застосування державного примусу в цілях реального забезпечення суб(єктивних прав і виконує юридичні обов(язки.
Крім того держава може першкоджати виникненню різних негативних з точки зору приписів соціального розвитку життєвих зв(зків або відносин.
Воно формулює відповідні правові заперечення, намагаючись з їх допомогою зруйнувати подібні відносини, встановити конкретну міру відповідальності осбі за участь в цих відносинах.
Правові відносини як форма існувуання права займає важливе місце в правовому регулюванні суспільних відносин. Подібно тому, як не можливо в практичній діяльності вважати думку об(єктів самим об(єктом, неможливо і юридичні формули поведінки суб(єктів права, вирощених на мові законодавчих актів, вважати дійсним правом.
Цінність і значення правових відносин, як форми права заключається в їх реальності. Саме з правовими відносинами пов(язана дійсність права.
Відповідної реальної поведінки людей-суб(єктів права - в процесі реалізації ними своїх юридичних прав і обов(язків юридичному змісту законів являється окремим завданням правового врегулювання. Тільки реальні правові відносини можуть розглядатися в якості крітерія істини при оцінці відповідальностф юридичних законів об(єктивним закономірностям життя суспільства і відповідальності сформульованих законодавцем правових норм і втілених в дійсність. Правові відносини являються правовою діяльністю практики, практичної діяльності наділених розумом і волею людей, соціальних груп, класів і т.п. По реалізації ними своїх індивідуальних і суспільних цілейі задач. Таким чином ефективність права може бути вимірене тільки на основі відношення змісту юридичних актів з їх реальним втіленням в дійсність і в кінцевому рахункуз тими реальними успіхами суспільного розвитку, які закладені законодавцем.
КНИГА
Отже правові відносини можна визначити як врегульовані правом і які знаходяться під захистом держави суспільні відносини, учасники яких виступають в якості носіїв взаємодоповнюючих один одного юридичних прав і обов(язків.
ІІ. СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН: а) суб(єкти правових відносин, юридичні властивості суб(єктів, види суб(єктів;
Елементи правових відносин складають визначені зв(язки, сукупність права і обов(язківу суб(єктів. Вона різнобічна і визнаена, як характером так і ціллю задля якої держава приймає це врегулювання, якщо в суспільних відносинах дії особи взаємно пов(язані і держава намагається ці відносини закріпити.є то вона наділяє сторони взаємними правами обов(язками. Якщо не відносини такого роду, то держава намагається зруйннувати негативний зв(язок, прекратити дані відносини. в цьому разі держва встановлює заборону на таку діяльність, притягуючи до такої відповідальності або обидві сторони даних відносин.
Під елементами правових відносин розуміють сукупність складаючих його елементів і способів їх взаємодії. До елементів правових відносин відносять:
1. суб(єктів правових відносин;
2. об(єктів правових відносин;
3. змістовні правові відносини.
1. Суб(єкти правових відносин - це учасники правових відносин, що мають суб(єктивні права і юридичні обов(язки.
Суб(єкти правових відносин - це правоздатні суб(єкти суспільного життя, які є носіями юридичних прав і обов(язків.
Для того, щоб бути суб(єктом права організація або індивіди повинні володіти правосуб(єктивністю. У державних і громадських організаціях правосуб(єктивність знаходить свій вираз у компетенції її органів, тобто в сукупності права і обов(язків, що надаються їм для для виконання відповідних функцій. Що ж до право-суб(єктивності індивидів, то юридичною передумовою найбуття статусу суб(єкта правовідносин є наявність у нього правосуб(єктивності , дійєздатність.
Під праводієздатністю розуміють обумовлену нормами права здатність суб(єкта мати суб(єктивні права та юридичні обов(язки. У людини правоздатність виникає з моменту її її народження і припиняється зі смертю.
...

ВНИМАНИЕ!
Текст просматриваемого вами реферата (доклада, курсовой) урезан на треть (33%)!

Чтобы просматривать этот и другие рефераты полностью, авторизуйтесь  на сайте:

Ваш id: Пароль:

РЕГИСТРАЦИЯ НА САЙТЕ
Простая ссылка на эту работу:
Ссылка для размещения на форуме:
HTML-гиперссылка:



Добавлено: 2011.10.17
Просмотров: 1156

При использовании материалов сайта, активная ссылка на AREA7.RU обязательная!