Главная / Рефераты / Рефераты по биологии
Реферат: Рослина в житті людини
Notice: Undefined variable: ref_img in /home/area7ru/area7.ru/docs/referat.php on line 323
Курсова робота на тему:
«Рослина в житті людини»
План
Вступ.
...3
§ 1 Теорія розвитку біологічних понять5
§ 2 Зміст екологічних понять в розділі “Рослини” в темах:.9
1. Загальне ознайомлення з квітковими рослинами.11
2.
Корінь
.11
3.
Пагін.
...12
4. Квітка і плід.
..13
5.
Насінина..
...13
6. Рослина – цілісний організм.
..14
7. Квіткові рослини..
14
8. Розвиток рослинного світу
.14
9. Рослинні угруповання..
...15
§ 3 Методика формування екологічних понять в шкільній біології...17
Висновок..
..27
Список використаної літератури
.28
Вступ.
Екологія нині набуває провідного значення в біологічній науці. Знання екологічних закономірностей тепер необхідна для всієї діяльності людства на нашій планеті у зв’язку з загрожуючими для його існування прогнозами.
Екологія синтезує аналітичні дані галузей біологічної науки і розглядає життя в їх взаємозв’язках з навколишнім середовищем і між собою, тобто так, як у природі.
Якщо мільйони років розвивалося життя і тисячоліттями складались взаємозв’язки організмів і середовища, а також пристосованість організмів до спільного життя, то швидкий технічний прогрес привів до значних порушень природних явищ. Нині особливо відчувається негативний вплив антропогенного фактору на природу.
Такі умови склалися на всій планеті, особливо несприятливі в нашій країні, де довгі роки проблеми охорони природи і раціонального природовикористання, по суті, не вирішувались і замовчувались. Усвідомлення важких реальних екологічних ситуацій у країні заставили подивитись на сучасне і майбутнє по новому.
Екологічна освіта молоді – не просто одне із найважливіших завдань сучасного суспільства, це умови його подальшого виживання.
Тому так важливо утримати цю базу знань, яка повинна увійти в світогляд нового покоління, стати основою його діяльності.
Без сумніву, що справжня серйозна екологічна підготовка може бути реалізована тільки на міцній біологічній основі. Екологічна грамотність немислима без елементарного розуміння того, як побудована жива природа, з якими біологічними законами необхідно рахуватись в господарській діяльності людини.
Очевидно, тільки підвищенням рівня екологічної освіти суспільства в цілому може змінити і стиль мислення господарських керівників, і поведінку кожного громадянина. Екологічно грамотна людина буде знати, як зменшити екологічну загрозу, зняти її гостроту і ліквідувати, як потрібно вести господарство, щоб не допустити порушення природи; він не буде наносити шкоду природі під час відпочинку, не дозволить собі марнотратство по відношенню до її ресурсів. Екологічні знання потрібні усім. І забезпечити їх повинна школа.
Тому вирішено висвітити в курсовій роботі проблему формування екологічних понять у шкільному курсі біології у розділі “Рослини”.
Завдання:
1. Зробити аналіз шкільної програми розділу “Рослини”, тем, в яких формуються екологічні поняття.
2. Підібрати найбільш ефективні і доступні методи і прийоми формування і кращого засвоєння цих понять учнями.
Гіпотеза: формування екологічних понять здійснюється
1. під час проведення екскурсій;
2. під час проведення феноспостережень;
3. на уроках (краєзнавчий матеріал).
Для розв’язування завдань використовувати такі методи:
1. аналіз літератури;
2. спостереження під час педагогічної практики за формуванням понять у учнів.
3. створення оригінальних методичних підходів.
§ 1 Теорія розвитку біологічних понять.
Дослідженнями багатьох методистів-біологів була відкрита основна методична закономірність свідомого і міцного засвоєння знань. Вона полягає в планомірному утворені і розвитку понять у учнів в процесі вивчення.
За останні десятиріччя в методиці біології склалась і закріпилась теорія розвитку понять в процесі вивчення.
Поняття допомагають людині в її поступовому пізнанні світу.
Оперування поняттями, по визначенню Ф. Енгельса, і є мислення. Поняттями людина мислить. Думка відображає реальний світ і на шляху від незнання до знання проходить ряд стадій.
Початковим моментом в пізнанні зовнішнього світу є відчуття речей і явищ.
Із відчуття утворюється сприймання, яке відображає речі в цілому. На основі сприймання утворюється уявлення. Узагальнення уявлень утворює поняття.
Розвиток понять – основна рушійна сила усього навчально-виховного процесу.
Вчитель повинен виділити основні поняття в кожному курсі, в учбовому предметі і неперервно держати їх в полі свого методичного зору, повертаючись до них на різному матеріалі і в різних зв’язках.
Учні оволодіють поняттями не відразу: на утворення їх потрібен час.
Верзилин Н.М., Корсунська В.М. в своїй роботі відмічають, що біологія – це система основних понять, які розвиваються в логічній послідовності і знаходяться у взаємозв’язках. Ці поняття можуть бути простими і складними, спеціальними і загальнобіологічними.
Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Просте початкове поняття, яке включає один елемент знання, об’єднуючись з другими простими поняттями, утворюють складні. Так поняття “листок” на першому уроці по темі є простим, первинним. Учні дізнаються, що листок має зелену пластинку з жилкуванням і черешком, тобто придбають поняття про зовнішній вигляд. До кінця вивчення теми, на десятому уроці, поняття “листок” стає складним і включає ряд елементів знань. Учні дізнаються про різні форми листків, анатомічну будову, утворення органічних речовин в листку шляхом вбирання вуглекислого газу на світлі, дихання листка, випаровування листком води, пристосування листків у різних рослин. Складне поняття “листок” узагальнює у собі поняття морфології, анатомії, фізіології, екології листка. З приведеного прикладу видно, що просте поняття в ряді випадків може бути відносно простим і відносно складним.
Являється дуже важливим для кожного уроку біології виділити головні спеціальні поняття, які б сприяли послідовному розвитку фундаментальних загальнобіологічних понять, забезпечуючих формування наукового світогляду учнів.
Так формування і розвиток поняття “дводольні і однодольні рослини”, згідно до програми починаються на уроці з теми “Будова насіння дводольних рослин” і йде по слідуючих етапах:
І. Виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх класах і в результаті життєвого досвіду. З цією метою учитель організовує бесіду з учнями, в результаті якої узагальнюються їх знання про основні органи квіткових рослин (корінь, стебло, листя) на основі елементарних понять, набутих в 3-му класі на уроках природознавства і в курсі ботаніки в
5-му класі з теми “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами”.
ІІ. Організація досліджень учнів за будовою плодів квасолі. При обговоренні учні роблять висновки про наявність оцвітини, до якої прикріплюється насіння квасолі.
ІІІ. Проведення лабораторної роботи, під час якої учні вивчають будову насіння квасолі. Після виконання роботи учитель організовує бесіду, направлену на виділення вагомих ознак насіння дводольних рослин.
IV. Схематичне зображення вчителем на дошці, а учнями у зошитах цілого і розрізаного насіння квасолі, частин насіння і зародку, запис їх назв на малюнку. Малюнок виконаний на дошці, використовується для висновку, в якому відображаються найбільш вагомі ознаки, характерні для всіх рослин класу дводольні.
V. Уточнення понять шляхом порівняння насіння різних рослин. Вчитель пропонує учням розглянути малюнок в підручнику “Будова насіння дводольних рослин” і відповісти на ряд питань.
VI. Перевірка засвоєних знань.
Таким чином у учнів поглиблюються і розширюються поняття про дводольні рослини. Вони приходять до висновку про те, що по одній ознаці не завжди можливо визначити, до якого класу слід віднести ту чи іншу рослину.
Знання учнями ознак дводольних рослин має важливе навчально-виховне значення. Це поняття, сформоване в курсі ботаніки 5-го класу, є опорним при вивченні квіткових рослин і історичного розвитку рослинного світу й служить для формування понять про фактори еволюції, про сорти культурних рослин.
Розглянутий приклад дозволяє зробити висновок про те, що для сучасного уроку біології характерна певна послідовність в формуванні розвитку біологічних понять.
Передбачаються наступні етапи:
1. виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх класахі в результаті життєвого досвіду;
2. організація спостережень одиничних об’єктів, процесів або явищ живої природи, при цьому об’єкти для спостереження підбираються так, щоб вони розрізнялись за усіма ознаками, крім істотних, або навпаки були подібні по всім ознакам, крім істотних;
3. організація спостережень декількох подібних об’єктів, процесів або явищ і виділення їх спільних властивостей;
4. уточнення поняття шляхом вторинного порівняння об’єктів;
5. визначення поняття, яке охоплює істотно спільні ознаки вивчаючих об’єктів, процесів, закріплених у термінології;
6. виконання спеціальних вправ учителем для уточнення ознак поняття, встановлення зв’язків і відношення до інших понять;
7. перевірка засвоєння учнями введеного нового поняття і його застосування.
Знання і застосування на практиці етапів формування і розвитку біологічних понять на конкретному уроці має для учителя суттєве значення.
Це дозволяє вибрати найбільш ефективне поєднання методичних прийомів організації розумової діяльності учнів у відповідності із задачами уроку.
Урок формування нових понять має структуру відповідно названим етапам.
Розвиток загальнобіологічних понять від уроку до уроку всередині курсу і від курсу до курсу визначає необхідність включення в той чи інший урок окремих етапів в залежності від логіки роботи вчителя.
Правильно поставлені виховні завдання уроку, які вирішуються на основі розвитку системи біологічних понять, дозволяють вчителю встановити зв’язки нового матеріалу з раніше вивченим в процесі систематичного розкриття все нових границь основоположних загальнобіологічних понять, сформувати світогляд учнів, направити їх на суспільно корисну діяльність на навчально- дослідній ділянці, орієнтувати вибір професії.
“Современный урок биологии: Пособие для учителя” (В. Максимова, Г.
Ковалёва,
Г. Чередеева, “Просвещение”, 1985 г. – 159 стр.
§ 2 Проаналізувавши підручник В. Корчагіної “Біологія” (6-7 кл.), 1989, ми виділили зміст екологічних понять в темах:
1. Загальне ознайомлення з квітковими рослинами.
2. Корінь.
3. Пагін.
4. Квітка і плід.
5. Насінина.
6. Рослина – цілісний організм.
7. Квіткові рослини.
8. Розвиток рослинного світу.
9. Рослинні угруповання.
Група екологічних понять за змістом. (табл. 1):
“Первинні уявлення про залежність росту, розвитку і тривалості життя рослини від умов місця знаходження”.
“Пристосування до розповсюдження плодів і насіння”.
“Осінні явища в житті рослин”.
“Вплив поживних речовин на ріст і розвиток рослин”.
“Видозміни коренів”.
“Пристосування рослин до кращого використання світла:
- прикореневі розетки;
- листкова мозаїка”.
“Видозміни листків”.
“Листопад”.
“Видозміни пагонів”.
“Пристосування рослин до запилення комахами”.
“Пристосування рослин до запилення вітром”.
“Самозапилення”.
“Штучне запилення”.
“Умови проростання насіння”.
“Середовище існування рослин. Вплив різних факторів середовища на рослинність”.
“Рослини – супутники. Ланцюги живлення”.
“Вплив людини на рослинність”.
“Рослинні угруповання”.
“Ярусне розчленування рослини”.
“Симбіоз”.
Корчагіна В.О.
Біологія Рослини, бактерії, гриби, лишайники.
Підручник для 6-7 класів середньої школи
Київ “Радянська школа” 1989
№ Навчальна тема Екологічне поняття Зміст екологічного поняття
п/п (назва)
І Загальне Первинні уявлення Пристосування до розповсюдження
ознайомлення з про залежність плодів і насіння вітром:
квітковими росту, розвитку і волоски (тополя)
рослинами тривалості життя парашутики (кульбаба)
рослини від умов крилоподібні вирости (клен,
місця знаходження. береза)
Пристосування до рослини перекотиполе
розповсюдження Пристосування до розповсюдження
плодів і насіння. плодів і насіння водою:
Осінні явища в життілегкість насіння, не тоне в
рослин. воді (вільха, кокосова пальма)
Пристосування до розповсюдження
плодів і насіння тваринами і
людиною:
шипи
зубчики
соковиті плоди
Утворення багато насіння (мак,
огірок-пирскач)
ІІ Корінь. Вплив поживних Грунт визначає тип рослинності.
а). Грунт, його речовин на ріст і Всі рослини залежно від
значення для розвиток рослин. наявності в грунтах поживних
життя рослин. речовин поділяються:
Добрива. еутрофи – рослини вимогливі до
наявності в грунті поживних
речовин;
оліготрофи – зростають на
бідних грунтах, що мають дуже
мало поживних речовин і
відрізняються високою
кислотністю;
мезотрофи – ростуть не середніх
за наявністю поживних речовин у
грунтах;
рослини-індикатори:
на кислих грунтах – щавель,
хвощ, редька дика;
нейтральні грунти – дуб;
галофіли – засолені грунти –
солонець;
пристосування до вмісту в
грунті цинку - гальмейська
фіалка (при наявності цинку в
грунті змінює забарвлення з
рожевого на синій;
нітрофіли – рослини
пристосовані до наявності в
грунті азоту;
кльцієфіли – наявність кальцію;
кальцієфоби – уникають грунту
багатого вапном;
псамофіли – рослини ,що ростуть
на піщаних грунтах;
літофіли – ростуть на камені і
скелях.
Азот – посилює ріст стебел і
листків.
Фосфор – прискорює достигання
плодів, підвищує
холодостійкість рослин.
Калій – посилює ріст коренів,
цибулин, бульб, підвищує також
холодостійкість рослин.
коренеплоди (для запасання
поживних речовин);
Видозміни коренів. кореневі бульби (потовщення
бічних або додаткових коренів);
додаткові корені – зачіпки
(прикріплення до опори).
ІІІПагін. Пристосування рослинБез світла неможлива
до кращого фотосинтезуюча діяльність
використання світла:зелених рослин. Інтенсивність
освітлення, яка буває
прикореневі розетки;неоднаковою в різні місяці
вегетаційного періоду також
листкова мозаїка. відіграє важливу роль в житті
рослин.
Рослини на нашій планеті
ростуть в різних світлових
умовах. Тому у рослин в процесі
природного добору виникли
численні пристосування. За
відношенням до світла рослини
поділяють на 3 основні групи:
І. Світлолюбні (геліофіти)
ІІ. Тіньолюбні (суіофіти)
ІІІ. Тіньовитривалі
Співвідношення дня і ночі також
Видозміни відіграє велике значення:
листків. рослини короткого дня
Листопад. рослини довгого дня
Видозміни листків рослини проміжного типу
колючки
опушення
восковий наліт
невелика кількість продихів
вусики
м’ясисті листки для запасання
води
Листопад
Видозміненні - це пристосування рослин до
погони. меншого випаровування восени і
взимку.
Видозміни погонів
прямостояче;
повзуче;
чіпке;
витке;
кореневище;
бульба;
цибулина.
IV Квітка і плід
а) перехресне Пристосування рослинвеликі одиночні квіти;
запилення до запилення зібрані в суцвіття дрібні
комахами, вітром.комахами: квітки;
яскраве забарвлення пелюсток
віночка або листочків простої
оцвітини;
нектар і аромат.
Пристосування рослинрослини ростуть великими
до запилення вітром скупченнями;
достигає багато пилку;
пилок легкий;
раннє цвітіння до розпускання
листків;
висока приймочка;
Самозапилення
пилок з пиляків потрапляє на
приймочку тієї самої квітки.
Самозапилення найчастіше
відбувається в ще нерозкритій
квітці.
б) штучне Штучне запилення
запилення Для виведення нових сортів і
підвищення врожайності
використовують штучне
запилення.
V Насінина
а) умови Умови проростання вода;
проростання насіння повітря;
насіння тепло;
По відношенню до тепла
розрізняють дві групи:
холодостійкі;
теплолюбні
Через запізнення с висіванням
насіння цих рослин знижується
врожай. Враховуючи це,
теплолюбних рослин треба
висівати якомога швидше, як
тільки грунт нагріється до
10-12 (С. Пізніше насіння
потрапить в теплий але сухий
грунт і проростатиме повільно,
що знизить урожай. Для рослини
важлива також глибина
загортання насіння, яка
залежить від властивостей
грунту (піщані, глинисті та
ін.).
VI Рослина –
цілісний
організм. Середовище існуванняДля життя рослин потрібні певні
а) екологічні рослин. Вплив різнихумови. Умови життя залежать від
фактори неживої, факторів середовища впливу різних факторів природи.
живої природи і на рослинність. Дуже важливу роль у житті
пов’язані з рослин відіграють фактори
діяльністю людини неживої природи:
рослини-супутники, світло (для утворення
ланцюги живлення хлорофілу)
тепло
вода (входить до складу
рослини, без неї не можуть
рухатися по рослині поживні
речовини, не відбувається
фотосинтез, рослина не
перегрівається)
Потреба у воді різних рослин не
однакова. Деякі рослини
накопичують в:
стеблах (кактус)
листках (молодило)
особливих здутостях на коренях
кисень (дихання)
б) взаємозв’язок вуглекислий газ (фотосинтез)
рослин із мінеральні речовини (азот,
навколишнім фосфор, калій та інші)
середовищем тварини (живляться рослинами,
запилюють, розносять плоди і
насіння)
рослини (великі рослини
затінюють малі,
використовуються як опора)
У свою чергу рослини впливають
на навколишнє середовище:
вбирають вуглекислий газ;
виділяють кисень;
зволожують повітря;
змінюють склад грунту;
захищають грунт від руйнування
(коренева система);
лісові насадження захищають від
суховіїв;
осушення заболочених територій.
осушення боліт;
Вплив людини на зрошування земель;
рослинність виведення стійких сортів
рослин;
розповсюдження рослин.
Взаємозв’язок
рослин із Всі рослини рослинного
факторами живої і угруповання пристосовані до
неживої природи Рослинні угрупованняособливих умов спільного життя,
на прикладі які складаються в цьому
рослин лісу угрупованні. У кожному
рослинному угрупованні є
рослини, які найбільше
впливають на навколишню
територію (наприклад: у
ялиновому лісі - ялина). Вона
створює велику тінь і виснажує
грунт кореневою системою.
Пристосування
рослин до Угруповання рослин складаються
сумісного життя вЯрусне розчленуванняпоступово протягом багатьох
лісі. рослин. тисячоліть. У результаті різні
види рослин в угрупованні
пристосовуються до спільного
життя, що називають – ярусним
розчленуванням. Завдяки
ярусності збільшується
кількість рослин на одиницю
площі, краще використовуються
ресурси місцезростання.
Освітленість у лісі зменшується
з кожним ярусом, через це в
нижніх ярусах живуть найбільш
тіневитривалі рослини. Ярусами
можуть розміщуватись і корені
рослин. Підземна ярусність
віддзеркалювання надземної.
Вільно уживатися в одному
угрупованні різним рослинам
допомагає також неодночасний
розвиток:
раннє цвітіння.
Природна заміна рослинних
угруповань може зумовлюватись
змінами:
клімату;
грунтоутворення;
життєдіяльність самих рослин.
Під впливом цих причин у
рослинному угрупованні можуть
з’являтись нові види рослин і
зникати ті, що жили раніше.
Наприклад: при заростанні озер
Лишайники. Симбіоз. – утворюються болота з
характерною для нього
рослинністю та ін.
Симбіоз – (від грецького
“співжиття”) форма тривалого
співжиття організмів різних
видів, при якій обидва
організми мають якусь користь
від співжиття.
§ 3 Методика формування екологічних понять
№ Екологічне поняття Методи і прийоми Обладнання
п/п формування
І Загальне Словесний метод: муляжі плодів;
ознайомлення з розповідь з елементами колекція насіння;
квітковими бесіди, кінофільм “Осень в жизни
рослинами Наглядні методи: растений”;
Розповсюдження демонстрування гербарій “Осіннє
плодів і насіння у кінофільму: забарвлення листків”;
природі. Осінні “Осень в жизни таблиці
явища в житті растений”, муляжів
рослин плодів, колекції
(комбінований насіння, гербарію
урок). “осіннє забарвлення
листків”.
Ведення календаря папка для гербаризації;
природи і фенологічні коробка для плодів і
Ознайомлення з спостереження. насіння;
квітковими зошит та олівці
рослинами різних екскурсія в природу:
місць зростання, з а) словесний метод:
осінніми явищами в розповідь з елементами
житті рослин, зі бесіди
способами б) наглядний метод:
розповсюдження фенологічні
плодів і насіння, спостереження за зміною
правила поведінки взабарвлення листків на
природі. дерева і кущах.
Самостійна робота учнів
за завданнями.
ІІ Корінь. Вивчення нового гербарій рослин;
Грунт, його матеріалу у розповіді колекція мінеральних
значення для життя вчителя з елементами добрив;
рослин. Добрива бесіди про органічні та таблиця.
(комбінований урок)мінеральні добрива,
демонстрування колекції
а) які бувають добрив. Розповідь
рослини по вчителя про вплив добрив
відношенню до на ріст, розвиток та
грунту; врожайність рослини,
б) вплив добрив на досягнення науки і
ріст, розвиток та передової практики у
врожайність рослин;підвищенні врожайності
культурних рослин.
в) підвищення
врожайності Матеріал про підживлення
культурних рослин. рослин учні опрацьовують
самостійно за коренеплоди культурних
Видозміни коренів підручником. рослин
таблиця “Видозміни
словесний метод: коренів”
розповідь з елементами
бесіди
наглядний метод:
демонстрування ко-
ренеплодів культурних
рослин
таблиці
ІІІПагін. словесні методи: картки і фотографії і
Пристосування розповідь з елементами фотографії розміщення
рослин до кращого бесіди листків на пагонах
використання наглядні методи таблиця
світла:
прикореневі розетки
Видозміни листків.
Листопад. словесний метод: кімнатні рослини;
розповідь з елементами фотографії рослин із
бесіди видозміненими листками;
наглядний метод: гербарій “Осіннє
розпізнавання та забарвлення листків”;
пояснення видозмін репродукція картин із
листків кімнатних зображенням осіннього
рослин, робота з пейзажу;
малюнками 57-59 кінофільм “Сезонные
підручника, використанняизменения в жизни
гербарію, репродукції растений”.
картин, фрагментів
кінофільмів.
Самостійна робота учнів
з підручником (значення
Видозмінені пагони.листопаду в житті
рослин). бульби картоплі,
кореневища пирію, хвоща,
словесні методи за неприрослі і прирослі
допомогою розповіді цибулини цибулі,
вчителя та елементами сірники, нитки, розчин
бесіди, йоду, лупи, скельця,
використання технічних таблиця.
прийомів
лабораторна робота.
IV Квітка і плід. Вивчення нового кілька пагонів ліщини,
Перехресне матеріалу у бесіді, поставлених у воду за
запилення комахами,спираючись на 3-4 тижні до уроку;
вітром. спостереження учнів у гербарій рослин з
пристосування природі, аналіз яскравими віночками;
рослин до запиленнямалюнків, таблиць, таблиця;
комахами; демонстрування кінофрагменти “Опыление
пристосування кінофрагменту з растений насекомыми”,
рослин до запиленняпоясненням вчителя. “Перекрёстное опыление
вітром. Демонстрування квітучої растений с помощью
ліщини, розповідь про ветра”.
інші вітрозапильні гербарій самозапильних
Штучне запилення. рослини. рослин;
Самостійна робота учнів:малюнки самозапильних
заповнення таблиць. рослин;
моделі квітки гороху або
льону.
Вивчення нового
матеріалу у розповіді
вчителя про техніку
штучного запилення,
показ її на живій
рослині та схематичному
малюнку на дошці.
Закріплення методом
розповіді учнів про
штучне запилення рослин
на шкільній
навчально-дослідній
ділянці та в теплиці.
V Насінина. словесний метод: Таблиці
Умови проростання розповідь з елементами
насіння. бесіди;
використання технічних
прийомів;
фенологічні
спостереження учнів за
проростанням дводольних
рослин.
VI Рослина – цілісний Узагальнення знань про результати дослідів по
організм. значення навколишнього вирощуванню рослин у
Взаємозв’язок середовища для життя різних умовах;
рослин із рослин; експериментальнігербарій ранньоквітучих
навколишнім докази впливу кожної з рослин, що потребують
середовищем. умов на ріст і розвиток охорони.
рослин, засоби
забезпечення умов
нормального росту та
розвитку рослин, що
використовуються
людиною.
Бесіда про умови життя
рослин, заповнення
відповідної схеми.
Демонстрування
результатів дослідів
щодо з’ясування...
ВНИМАНИЕ!
Текст просматриваемого вами реферата (доклада, курсовой) урезан на треть (33%)!
Чтобы просматривать этот и другие рефераты полностью, авторизуйтесь на сайте:
|
|
|
Добавлено: 2010.10.21
Просмотров: 1198
|
Notice: Undefined offset: 1 in /home/area7ru/area7.ru/docs/linkmanager/links.php on line 21
При использовании материалов сайта, активная ссылка на AREA7.RU обязательная! |
