Главная / Рефераты / Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
Реферат: Облік витрат на оплату праці
Notice: Undefined variable: ref_img in /home/area7ru/area7.ru/docs/referat.php on line 323
КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Вінницький торговельно-екномічний інститут
Курсова робота на тему:
“Облік витрат на оплату праці”
ПЛАН
Вступ. Залагльні поняття про витрати виробництва.
1. Облік витрат на оплату праці.
2. Види і форми заробітної плати.
3. Аналітичний облік заробітної плати.
4. Синтетичний облік зарплати.
5. Утримання із зарплати.
6. Відрахування на соціальне страхування і інші внески до бюджету.
Висновки.
Витрати виробництва – це витрати живої і опредметненої праці підприємств (об`єднань) на виробництво й збут продукції. В практиці планування і обліку для характеристики витрат виробництва використовують термін “витрати на виробництво”, на випущену продукцію вони виражаються в її собівартості.
Собівартість продукції підприємств являє частину вартості цієї продукції, що включає споживані кошти, предмети праці, послуги інших організацій і заробітню плату працюючих, виражені в грошовій формі.
В умовах удосконалення господарювання собівартість продукції є важливішим економічним показником діяльності об`єднань і підприємств.
Управління собівартістю підприємців являє собою планомірний процес формування витрат на виробництво, собівартості одиниці продукції, виявлення резервів економії, зниження собівартості і забезпечення систематичного контролю за виконанням завдань по собівартості.
Складовими елементами системи управління собівартості продукції є прогнозування й планування, нормування витрат, облік і калькуляція, економічний аналіз, контроль за формуванням собівартості.
На схемі зображені найважливіші взаємозв`язки елементів в системі управління.
Прогно-зуПлану-ваНорму-ванОблік Кальку-ляцЕконом. Контроль
вання ння ня витрат ія аналіз
Облік витрат на виробництво і калькуляція собівартості продукції є основними і відповідальними ланками облікової роботи.
Перед обліком витрат на вир-во продукції поставлені такі основні завдання:
- своєчасне, повне і достовірне відображення в обліці фактичних витрат, пов`язаних з вир-вом і реалізацією продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також невиробничих втрат і робіт; втрат, припустимих на окремих ділянках діяльності підприємства;
- контроль за правильним використанням сировини, матеріалів, топлива й енергій, фонду заробітної плати та іншими статтями витрат, за дотриманням встановлених коштів, затрат по обслуговуванню виробництва і управлінню;
- обгрунтована калькуляція собівартості продукції, правильне складання звітної калькуляції;
- перевірка виконання планів по собівартості і виявленню резервів скорочення витрат;
- виявлення результатів по собівартості продукції цехів і інших підрозділів підпр-ва.
Виконання перерахованих задач повинно базуватися на правильній організації бухгалтерського обліку витрат вир-ва. Добре налагоджений облік сприяє усуненню безгосподарності і надлишків у використанні коштів, їх економії. Це забезпечує зростання рентабельності підприємств і організацій.
У плануванні, обліку і калькуляції собівартості продукції застосовуються декілька угрупувань витрат: по місцю їх винекнення (це можливо для організації внутрішньовиробничого госпрозрахунку), по видам продукції (для калькуляції собівартості) і по видам витрат, тобто по статтям і елементам витрат. Останнє угрупування є досить важливим у обліці собівартості продукції.
Під економічним елементом витрат розуміють первинний однородний вид витрат на вир-во продукції, який на вир-ві неможливо розкласти на складові частини. Основними положеннями прийнята єдина і обов`язкова для всіх об`єднань і підприємств номенклатура економічних елементів витрат на вир- во:
1. Сировина й основні мат-ли (за відрахунок поворотних відходів).
2. Купівельні вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру.
3. Допоміжні мат-ли.
4. Топливо.
5. Енергія.
6. Заробітна плата. Основна і додаткова.
7. Відрахування на соціальне страхування.
8. Амортизація основних фондів.
9. Інші витрати.
Заробітна плата являє собою суттєвий елемент собівартості.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» – це винагорода, виражена, як правило, в грошовій формі, або уповноважений їм орган виплачує робітнику за виконану їм роботу.
Витрати на оплату праці складаються із:
1. Фонду основної заробітної плати.
2. Фонду додаткової зар.плати.
3. Інші заохочення та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно встановлених норм (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді ставок (окладів) в відпускних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.
Додаткова зар.плата – це винагорода за працю понад встановлену норму, за трудові успіхи й винахідливість та за
Особі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантовані компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них відносяться виплати у формі винагород по наслідкам роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які передбачені актами діючого законодавства або ті, що проводяться понад встановлені затверджені акти норм.
Під час складання статистичної звітності про праці показуються грошові суми, нараховані до виплати у зв`язку з платіжними документами, за якими з робітниками були проведені розрахунки по зароб.платі. Вказані суми приводяться «брутто», тобто включаючи податки й інші утримання у відповідності з законодавством («нетто» – грошові суми, нараховані до оплати без податку на прибуток і обов`язкових внесків робітника у фонд соціального страхування і пенсійний фонд).
До складу витрат на оплату праці включаються всі витрати підприємств на оплату праці незалежно від джерела фінансування цих (витрат) виплат.
Суми коштів, нарахорваних за щорічні й додаткові відпустки, включаються у фонд оплати праці звітного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки в звітному місяці. Суми, що випадають на дні відпустки в наступному місяці – у фонд оплати праці наступного місяця.
При натуральній формі оплати праці і забезпеченні соціальної допомоги вказані виплати включаються в звіт праці в сумі, обрахованій виходячи з середньої ціни реалізації за звітний період.
Якщо продукція видається безкоштовно, то розмір зароб.плати в цьому випадку буде дорівнювати повній вартості цієї продукції; якщо вона видається за зниженими цінами - то різниці між вартістю проданої за зниженими цінами продукції і її повною вартістю.
Всі види нарахувань в іноземній валюті включаються в фонд оплати праці в національній валюті України в сумі, яка виходить шляхом переоцінки іноземної валюти по курсу Національного банку України на дату їх нарахування.
Дані про фонд оплати за відповідний період минулого року при складанні звітів по праці показуються відповідно до методології, яка прийнята в звітному періоді поточного року.
Фонд оплати праці.
До фонду основної зароботної плати відносяться:
1. Зар.плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки) за відпускними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників і посадовими окладами, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві.
2. Суми процентних чи компенсаційних нарахувань в залежності від об`єму доходів (прибутків), одержаних від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною зар.платою.
3. Суми авторського гонорару робітникам мистецтва, редакцій газет і журналів, телеграфного агенства, видавницвта, радіо, телебачення і інших підприємств та (чи) оплата їх праці, яка відбувається за ставками
(розцінками) авторської винагороди, нарахованої на даному підприємстві.
Фонд додаткової зар.плати включає:
1. Надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:
- кваліфікованим робітникам, що зайняті на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майтерність;
- за класність водіям автомобілів;
- персональні надбавки;
- керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливих завдань на строок їх виконання;
- за сумісництво професій (посад).
2. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам і іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів.
- Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи.
- Оплата праці робітників, які не входять до штату підприємства, за виконання робіт згідно договору громоадсько-правового характеру, включаючи договір-підряд.
- Оплата праці у вихідні і святкові (неробочі) дні.
- Вартість бузкоштовно виданих предметів (включаючи форменну одежу, обмундирування), які залишаються в особистому постійному користуванні.
- Оплата щорічних і додаткових відпусток згідно законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку.
- Суми зар.плати по основному місцю роботи робітникам, керівникам і спеціалістам підприємств під час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів.
- Оплата учбових відпусток, передбачених робітникам, які навчаються у вечірніх та заочних вищих і середніх навчальних закладах, а також навчаються без відриву від виробництва у вечірніх, заочних загальноосвітніх школах.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться:
1. Оплата простоїв не з вини роб-ка;
2. Суми, які виплачуються роб-кам, які знаходяться у відпустці за ініціативою адміністрації з частковим збереженням зар.плати.
3. Суми, які виплачуються роб-кам, що приймають участь у страйках.
4. Матеріальна допомога (оздоровлення, екологічні й інші виплати).
5. Сума наданої підприємством трудової й соціальної допомоги робітникам:
- оплата додаткових відпусток, в т.ч. жінкам, що виховують дітей;
- одноразова допомога роб-кам, що виходять на пенсію;
- вартість путівок на лікування й відпочинок або суми компенсації, виданої замість путівок;
- подешевіння вартості харчування роб-ів;
- витрати на погашення ссуд, виданих роб-кам для покращення житлових умов;
- інші виплати.
Форми і системи оплати праці
В даний час підприємство власно встановлює форми і системи оплати праці, умови преміювання роб-ів, штатний розклад.
Найбільш поширеними формами оплати праці є почасова і відрядна. Кожна з них має свої системи: звичайна почасова, почасово-преміальна, пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, побічно-відрядна.
Почасова оплата широко використовується в бригадах і для розрахунків з окремими роб-ми в тих випадках, коли оплату праці за певну кількість переробленого часу здійснюють незалежно від кількості виконаних робіт. Вона складається з оплати за тарифом, доплат за умови праці і професійну майстерність.
При почасовій формі оплати в розрахунок приймаються кількість відпрацьованих днів і годин. Можна виділити звичайну почасову (погодинну, помісячну) і почасово-преміальну системи оплати праці. Для підвищення продуктивності праці робочі-почасовики преміюються за певні показники.
Пряма відрядна зар.плата передбачає оплату праці робочих по числу одиниць виготовленої ними продукції і виконаних робіт, виходячи з твердих відрядних розцінок, встановлених з урахуванням необхідної кваліфікації. Ця форма оплати праці може бути індивідуальною або бригадною.
Відрядно-преміальна система оплати праці робочих включає преміювання за перевиконання норм виробітку, досягнення певних якісних показників: здачу робіт з першого пред`явлення, відсутність браку та ін.
При відрядно-прогресивній системі оплати – підвищується за виробіток понад норму.
Аналітичний облік зар.плати
Для з`ясування загальної суми зар.плати, яка належить до виплати за місяць, необхідно згрупувати первинні документи, підсумувати заробіток за вироблену продукцію і зробити утримання. Первинними документами, на основі яких здійснюється розрахунок зар.плати є табеля обліку робочого часу, карти обліку виробітку, наряди, договори, контракти і інші документи.
Табель є первинним документом, в якому щоденно відмічається відроблений час кожним рорбітником, проставляються цифри 7, 8, 8.15, а також вихідні дні (в), відпускні (о), дні хвороби (б), прогули (п), відрядження (к), наднормові часи і т.п. Табель складається за першу половину місяця (з 1 по 15) для видачі авансу по зарплаті і за другу половину місяця (для нарахування і виплати зарплати).
На невеликих підприємствах табель веде керівник, на великих – спеціальний робітник (табельщик). Табель підписує той, хто його складає, затверджує керівник організації (підприємства), і тоді він здається в бухгалтерію.
Для робочих-відрядчиків окрім табеля для бухгалтерії здаються наряди.
Наряди бувають індивідуальні й бригадні. У наряді вказують найменування роботи, планове завдання, тобто норми виробки, розцінку за одиницю роботи, фактичне виконання об`єму робіт. Шляхом помноження розцінки за одиницю часу на фактичну виробку визначається зарплата робочого. Якщо це підряд на бригаду, то загальну суму розподіляють між членами бригади пропорційно до розряду робітника і фактично відробленому часу. На сьогодні застосовують розподіл загального заробітку між членами бригади з урахуванням коефіцієнту трудової участі (КТУ), визначається радою бригади.
Наряд складає керівник.
Документ, що узагальнює дані про належну до виплат зар.плату, називається розрахунковою (розрахунково-платіжною) відомістю.
Належний заробіток показується у цій відомості розчленовано по цехам і відділам підприємства, категоріям робітників, видам виплат, тобто в розрізі, необхідному для контролю за використанням фонду зар.плати і складанням звітності. Таким чином, розрахункова або розрахунково-платіжна відомість виконує подвійну функцію: по-перше, за ними здійснюють розрахунок з робочими та службовцями; по- друге, вони є формою аналітичного обліку до рахунку 70 «Розрахунки по оплаті праці», показники якого використовуються також для складання звіту по праці».
На підприємствах часто необхідно виявити середній заробіток окремих робітників для визначення суми допомоги за час хвороби по листам тимчасової непрацездатності, за час відрядження. Виявляти ці дані по декількох розрахункових відомостях незручно. Тому на підприємствах ведуться лицеві рахунки, які відкриваються на кожного робочого та службовця. В них відображаються необхідні відомості про стаж роботи, час вступу на підприємство, тривалість відпустки, нарахування за кожний місяць зар.плати і утримання за їх видами.
Видачу зар.плати здійснюють із каси під розписку в розрахунково- платіжній відомості, а при децентралізації виплат (безпосередньо в цехах виділеними для цього робітниками, підзвітними касиру) – за платіжними відомостями у відповідності до діючого законодавства про працю і зар.плату робітникам і службовцям, а кінцевий розрахунок здійснюється при виплаті зар.плати за другу половину місяця.
Сьогодні розвинута форма отримання зарплати через ощадні каси, в яких на кожного робітника відкрито лицевий рахунок для зарахування зар.плати. В таких випадках в розрахунково-платіжній відомості відсутні розписи в отриманні грошей.
Виплата зар.плати відбувається в дні, встановлені банком.
Синтетичний облік зар.плати.
Як елемент витрат виробництва зар.плата повинна бути віднесена на відповідні рахунки витрат в залежності від характеру і призначення використаної на підприємстві праці.
Для обліку зар.плати застосовують пасивний рахунок 70 «Розрахунки по оплаті праці». Нарахування зар.плати відображається за кредитом цього рахунку, а виплата її по дебету, окрім того, по дебету рахунку 70 відображаються і утримання, учинені із зар.плати.
Операції по нарахуванню зар.плати відображаються проводками.
Нарахована зар.плата за монтаж устаткування:
Дт 07
Кт 70
Роботи, пов`язані із заготівлею топлива, сировини і матеріалів:
Дт 05, 06
Кт 70
Роботи виробничого характеру, а також управлінчому персоналу:
Дт 20, 25, 26
Кт 70
Роботи, віднесені до витрат реалізації товарів:
Дт 43, 44, 47, 48
Кт 70
Нараховані прибутки за підсумками роботи підприємства, премії:
Дт 81, 87
Кт 70
Виплату зар.плати, прибутків і премій відображають:
Дт 70
Кт 50
Додаткова зар.плата відображається аналогічно до основного заробітку, але облік її має деякі відмінності.
Найбільш розповсюдженим видом додаткової зар.плати є оплата відпусток. Порядок розрахунку відпускних робітника:
- визначається середній місячний заробіток;
- визначається середній денний заробіток: середньмісячний зар.-к поділяєт...
ВНИМАНИЕ!
Текст просматриваемого вами реферата (доклада, курсовой) урезан на треть (33%)!
Чтобы просматривать этот и другие рефераты полностью, авторизуйтесь на сайте:
|
|
|
Добавлено: 2010.10.21
Просмотров: 1357
|
Notice: Undefined offset: 1 in /home/area7ru/area7.ru/docs/linkmanager/links.php on line 21
При использовании материалов сайта, активная ссылка на AREA7.RU обязательная! |
