Главная / Рефераты / Рефераты по менеджменту
Реферат: ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ (на прикладі ПП Біомед)
Notice: Undefined variable: ref_img in /home/area7ru/area7.ru/docs/referat.php on line 323
Міністерство освіти і науки України
Тернопільська академія народного господарства
Інститут комп’ютерних інформаційних технологій
Кафедра моделювання та оптимізації економічних систем і процесів
ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І
ПІДРЯДНИКАМИ
(на прикладі ПП «Біомед»)
Дипломний проект
Спеціальність 7.050207 "Інформаційні системи в менеджменті"
студент групи ІСМ-51 Г. Конєв
Керівник к.т.н., доцент І. Білоусов
Зав. кафедри МОЕСП
К.е.н., доцент Г. Гладій
2000
АНОТАЦІЯ
дипломного проекту Конєва Григорія Борисовича
"Інформаційна система обліку і аналізу розрахунків з постачальниками і підрядниками"
(на прикладі ПП “Біомед”)
ТАНГ, IКIТ, кафедра ІІТ, група IСМ- 51, 2000 рік.
Обсяг дипломного проекту 104 сторiнки.
В даному дипломному проекті проведено дослідження процесу обліку і аналізу розрахунків з постачальниками і підрядниками. Наведено модель системи та її детальний опис, розроблено та використано математичне та інформаційне забезпечення. Здійснено програмну реалізацію спроектованої системи.
Результати даного дипломного проекту можуть бути застосовані як на підприємствах, що займаються медикаментами, так і на підприємствах іншого профілю.
ANNOTATION
degree project of Konev Gregory Borysovych
"The information system of account and analysis of accounts with the suppliers"
(on an example of the private enterprise “Biomed”)
TANE, ICIТ, Department IIT, group ISM- 51, 2000.
Volume of degree project 104 of pages.
In the given degree project the research of methods of account and analysis of accounts with the suppliers. The model of system model and it*s detail description is given, mathematical and dataware have been designed and used. Programmed realization system was designed.
Results of given degree project can be aplied as at the enterprises occupied medical preparations, and at the enterprises of other structure.
Зміст
Вступ 6
1. Аналіз потреб ПП “Біомед” в створенні КІС обліку і аналізу розрахунків з постачальниками і підрядниками 7
1.1. Характеристика ПП “Біомед” і опис діючої системи обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками 7
1.2 Існуючі шляхи розв’язку задачі обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками 13
1.3 Постановка задачі на проектування 14
2. Розробка загальносистемних рішень 16
2.1 Загальна структура розроблюваної системи 16
2.2 Математично-алгоритмічне забезпечення 20
2.3 Інформаційне забезпечення 26
3. Програмно-технічна реалізація системи 42
3.1. Структура програмного забезпечення 42
3.2. Розробка програмних модулів 53
3.3 Практична реалізація системи 55
Висновки 63
Література 65
Додаток 1 67
Додаток 2 68
Додаток 3 69
Додаток 4 70
Додаток 5 71
Додаток 6 72
Додаток 7 73
Додаток 8 76
Додаток 9 77
Додаток 10 78
Додаток 11 79
Додаток 12 80
Додаток 13 81
Додаток 14 82
Додаток 15 83
Додаток 16 84
Додаток 17 85
Додаток 18 86
Додаток 19 87
Додаток 20 88
Додаток 21 90
Додаток 22 91
Додаток 23 95
Додаток 24….99
Додаток 25….100
Додаток 26….101
Додаток 27….102
Додаток 28….103
Додаток 29….104
Додаток 30….105
ВСТУП
На сучасному етапі розвитку народного господарства проходить подальше вдосконалення управлінської діяльності підприємств. Зміни, які проходять в економіці України, потребують підвищення ефективності та якості управлінської праці. Це викликано всезростаючим науково-технічним прогресом, впровадженням на промислових підприємствах досягнень науки і техніки.
Завданням переддипломної практики є ознайомлення із структурою приватного підприємства “Біомед”, оцінка комплексу технічних і програмних засобів, аналіз технології збору, обробки та передачі інформації, а також виявлення недоліків у функціонуванні системи обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками.
Метою практики є удосконалення існуючої в приватному підприємстві
“Біомед” системи обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками та насичення її елементами аналізу і контролю. Це допоможе ефективніше управляти підприємством, приймати відповідні рішення на різних рівнях управління та, як наслідок, забезпечить отримання очікуваного прибутку.
1 АНАЛІЗ ПОТРЕБ ПП “БІОМЕД” В СТВОРЕННІ КІС ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ
РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ
1.1 Характеристика ПП “Біомед” і опис діючої системи обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками
Приватне підприємство “Біомед” засноване у 1994 році (фактично діє з жовтня 1998 року) для здійснення господарської діяльності, скерованої на виконання для об’єднань, підприємств, виробничих колективів та громадян, послуг та робіт у вирішенні медичних, медико-біологічних, науково- технічних, виробничих та соціальних проблем, а також з метою одержання прибутків від основних видів діяльності.
В своїй діяльності підприємство керується Законами України “Про підприємництво”, “Про підприємства України”, та іншими актами та нормативами з врахуванням особливостей, що передбачені в статуті підприємства.
Предметом діяльності підприємства є:
- проведення фундаментальних наукових досліджень в області медицини та створення для цих цілей відповідної апаратури;
- розробка і реалізація програмних засобів обчислювальної техніки, в тому числі їх адаптація до проблем діагностики та лікування;
- розробка, виготовлення, і впровадження програмно-апаратних медичних систем, включаючи поставку та сервісне обслуговування;
- навчання користувачів для роботи з програмно-апаратними медичними системами;
- виконання інформаційно-обчислювальних послуг;
- проведення маркетингових досліджень в області медицини;
- виконання науково-методичної і рекламної діяльності, в тому числі видавничої діяльності в сфері медико-біологічних технологій, промислового виробництва медичної апаратури та лікарських засобів;
- навчання, підготовка кадрів та підвищення кваліфікації в галузі медицини;
- організація і проведення виставок, семінарів, конкурсів, конференцій по питаннях дослідження, розробки і використання апаратних і програмних засобів в галузі медицини та біології;
- розробка і впровадження заходів, виготовлення приладдя, інструментів та пристроїв, скерованих на охорону праці, навколишнього середовища та оздоровлення населення;
- надання посередницьких послуг з основних видів діяльності;
- надання медичної допомоги та послуг;
- видавництво газет, журналів, бюлетнів, бланків медичної документації, методичних розробок, арактичних рекомендацій, іонографій, довідників, книг, підручників в галузі біології і медицини;
- здійснення внутрішніх і міжнародних перевезень автомобільним транспортом;
- здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами та медикаментами.
Структуру підприємства зображено в додатку 1.
На даний момент основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля медикаментами. Це передбачає, зокрема, ведення бухгалтерського обліку.
На підприємстві вже автоматизовано задачі бухгалтерського обліку
“Склад” та “Реалізація товару”. Це здійснено засобами СУБД Microsoft Visual
FoxPro 5.0. Для цього на підприємстві є такі технічні засоби:
- комп’ютер на базі процесора Pentium з тактовою частотою 133 мегагерца, оперативною памяттю в 32 мегабайта, жорстким диском об’ємом 3,2 гігабайта, монітором 14” SVGA з роздільною здатністю 800х600 пікселів;
- принтер Hewlett Packard DeskJet 400.
Задача “Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками” вирішується на підприємстві у торговому відділі і не є автомвтизована.
Призначення задачі – видача фінансової інформації про діяльність підприємства і формування звітних документів.
Порядок обліку товарообороту на підприємствах роздрібної торгівлі наступний. Товари від місця виробництва до роздрібної торговельної організації доставляє оптова торгівля. Роздрібна організація реалізуює товари безпосередньо споживачам. Товари поступають до магазинів (або роздрібних торговельних організацій) у порядку децентралізованих закупок самого магазину. Деякі товари надходять з місць виробництва безпосередньо у роздрібну торговельну мережу, обминаючи оптову ланку. Через оптові ланки проходять товари, що потребують комплектування їх у широкий торговельний асортимент, необхідний для безперебійного і рівномірного постачання роздрібних торговельних підприємств. Облік розрахунків з постачальниками ведеться на рахунку № 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”.
Оприбуткування товарів від постачальників оформляється записом в дебеті рахунка № 41 “Товари” (субрахунок 01 чи 02) та в кредиті рахунка № 60
“Розрахунки з постачальниками і підрядниками”. При оплаті рахунка робиться запис в дебеті рахунка № 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” та в кредиті рахунка № 52 “Валютний рахунок”, або № 51 “Розрахунковий рахунок”, або № 66 “Векселі видані”. Оприбуткування товарів оформляється по цінах реалізації [].
Окрім вищенаведених бухгалтерських проводок, які є найчисленішими у підприємстві роздрібної торгівлі, можливі і наступні варіанти: кредит рахунка № 60 – дебет рахунка № 03, 05, 06, 07, 08, 12, 42, 43, 44, 45, 46,
47, 50, 55, 61, 62, 63, 78, 79, 84, 87, 93, 96, дебет рахунка № 60 – кредит рахунка № 42, 46, 49, 50, 52, 55, 61, 62, 66, 68, 76, 78, 90, 93, 96.
Отже, облік розрахунків з постачальниками і підрядниками стосується бухгалтерських операцій з рахунком № 60. Практично задача вирішується шляхом виконання наступних дій.
На першому етапі ведеться облік надходження товарів і облік оплати.
Облік надходження товарів здійснюється на основі розхідних накладних, які надає постачальник, шляхом записів в журналі операцій відповідних бухгалтерських проведень, що відображається по кредиту рахунка № 60.
Проведення містить дані про відповідного партнера, суму (в якості якої вказується загальна сума в розхідній накладній) і дату здійснення операції.
При обліку оплати рахунка вхідними документами служать платіжні доручення, одержані з банку як документи, що засвідчують здійснення оплати. В журналі операцій робляться записи, зміст яких є протилежний записам при оприбуткуванні товарів. Надходження грошей фіксується на дебеті рахунка №
60. При цьому проведення також містить інформацію про партнера, суму, яку проплачено і дату здійснення операції.
Другий етап включає в себе формування звітних документів, а саме: оборотно-сальдової відомості і журналу-ордеру. Вони формуються на основі журналу операцій. Оборотно-сальдова відомість містить інформацію про сальдо
(залишок) на рахунку № 60 на початок і кінець місяця по дебету, кредиту, та згорнуте. Журнал-ордер містить інформацію про суми обороту по дебету і кредиту рахунку № 60 в розрізі рахунків, і загальні суми обороту по дебету і кредиту.
Технологічна схема процесу вирішення задачі обліку з постачальниками наведена в додатку 2.
Рішення даної задачі вимагає аналізу великої кількості паперової інформації і включає в себе видачу різноманітних звітів. При цьому дуже висока ймовірність допущення помилки, яку важко відшукати. Це вимагає надзвичайних витрат робочого часу та ручної праці, що не може забезпечити високої продуктивності. До того ж, ручна обробка інформації у вирішенні задач такого типу є морально застарілим підходом.
Тому доцільно реалізувати задачу обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на ЕОМ, щоб спростити та прискорити її розв’язання.
1.2 Існуючі шляхи розв’язку задачі обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками
Оскільки методика бухгалтерського обліку єдина і стандартизована, вибір шляху розв’язку даної задачі зводиться до вибору програмного середовища, в якому доцільніше її розв’язувати. Тут можливі два альтернативні напрямки – встановлення готової спеціалізованої бухгалтерської системи і розробка власної. З спеціалізованих систем можна виділити російський “1С” та вітчизняний “X-Door” Запорізької фірми
“SoftTaxi”. Ці обидва пакети є досить потужними і гнучкими (особливо “1С”).
Зокрема, одним із шляхів вирішення проблеми міг би бути вибір компонента
“1С” – “1С: Бухгалтерія”, який можна додатково налаштувати на виконання деяких функцій оперативного обліку. Але на сьогодні всі спеціалізовані системи, які варті уваги, мають один суттєвий недолік – відносно високу вартість (в першу чергу це стосується дрібних підприємств). Очевидно, що якщо підприємство має на меті одержання прибутку, то так чи інакше всі управлінські рішення повинні бути економічно обгрунтованими. А для обгрунтування такого рішення, як вибір системи комп’ютеризованого обліку повинні враховуватись такі фактори, як економічна ефективність та ціна системи, і на основі аналізу цих факторів вже повинен робитись висновок про доцільність тієї чи іншої системи [].
1.3 Постановка задачі на проектування
З огляду на те, що приватне підприємство “Біомед” не є великим підприємством, займається одним видом діяльності і має порівняно просту структуру, (поки що), зараз воно не має потреби у великій і дорогій системі. Адже, наприклад, лише один компонент системи “1С” “1С:
Бухгалтерія” (на момент написання проекту) коштує 1309 грн. (245 у.о.), а мережева версія – 5200 грн. (972 у.о.). Очевидно, що придбання фірмою такого пакету не є оптимальним шляхом.
Як ще один спосіб вирішення проблеми може бути вибір нелегальних копій програмного забезпечення, які значно дешевші за оригінал. Це є на даний час досить поширеним, але цьому способу притаманні свої недоліки. Один з них полягає в слідуючому. Метою впровадження на підприємстві автоматизованого бухгалтерського обліку є поступовий перехід на повністю комп’ютеризовану систему і заміна нею існуючої паперової системи. Це дасть змогу оперативно одержувати різноманітні звіти про діяльність фірми, як в розрізах, зручних для аналізу, так і документів, що являються необхідними звітними документами, навіть баланс всього підприємства. А як відомо, для того, щоб така система працювала на підприємстві, вона повинна бути ліцензована.
Звісно, ліцензування нелегальних копій програмних продуктів (наприклад,
“1С”) неможливе. Отже, окрім інших аспектів, використання нелегального програмного забезпечення для автоматизації бухгалтерського обліку не є прийнятним ще й тому, що це не дасть можливості для розвитку системи в майбутньому [].
Вагомим аргументом на користь створення власної системи (наприклад, засобами Visual FoxPro) також є те, що в такій системі можна передбачити всі тонкощі і особливості, які пов’язані з торгівлею медикаментами, для здійснення оперативного обліку і елементів аналізу.
Щодо вибору конкретного інструментарію для створення системи, він цілком виправдано падає на Microsoft Visual FoxPro, оскільки на підприємстві на даний момент вже працюють дві системи обліку (“Склад” та
“Реалізація товару”), які створені на основі цієї СУБД. Це створить можливості для інтеграції всіх компонентів в єдину систему, модернізації існуючих та створення нових компонентів по мірі розвитку підприємства.
2 РОЗРОБКА ЗАГАЛЬНОСИСТЕМНИХ РІШЕНЬ
2.1 Загальна структура розроблюваної системи
Для розгляду структури розроблюваної системи обліку і аналізу розрахунків з постачальниками та взаємозв’язку із зовнішніми об’єктами зручно представити систему у вигляді DFD-діаграм. В додатку 3 подано контекст-діаграму розроблюваної системи, яка відображає зв’язки з зовнішніми об’єктами і визначає вхідні та вихідні потоки інформації []. Для даної системи можна умовно виділити три зовнішні об’єкти: постачальники, банк і бухгалтерія підприємства. На вхід системи від постачальників надходять розхідні накладні, а з банку – проплачені платіжні доручення. В процесі роботи системи формуються наступні результатні документи:
- оборотні відомості;
- узагальнені оборотні відомості;
- сальдові відомості;
- узагальнені сальдові відомості;
- журнал-ордер;
- акт звірки.
Всі ці документи надходять до бухгалтерії підприємства для здійснення оперативного, синтетичного обліку, проведення аналізу тощо.
За допомогою діаграми 1-го рівня, яку подано в додатку 4, проведено декомпозицію системи на окремі процеси. В результаті можна виділити наступні процеси:
- ведення журналу операцій (процес 1);
- формування результатних документів (процес 2);
- друк і передача результатних документів (процес 3).
Для процесу 1 “Ведення журналу операцій” вхідними є дані, отримані з розхідних накладних, що надходять від постачальника і дані, отримані з проплачених платіжних доручень, які надходять з банку. В результаті ведення журналу операцій утворюються дані про операції, які є вхідними для процесу
2 “Формуванння результатних документів”. Цей процес також використовує вхідні дані для процесу 1 для звірки і виявлення помилок. На виході процесу
2 формуються в електронному вигляді ті ж самі документи, які будуть вихідними документами для всієї системи. За допомогою процесу 3 ці документи роздруковуються і передаються в бухгалтерію підприємства.
Розглянемо детальніше процес 1 “Ведення журналу операцій” за допомогою діаграми другого рівня, що наведена в додатку 5. Даний процес складається з наступних дрібніших процесів:
- ввід і контроль інформації (процес 1.1);
- запис на магнітний носій (процес 1.2);
- звірка і корекція БД (процес 1.3).
Інформація з розхідних накладних і платіжних доручень є вхідною для процесів 1.1 “Ввід і контроль інформації” та 1.3 “Звірка і корекція БД”.
Після процесу 1.1 введена інформація про операції записується на магнітний носій (вінчестер) в файл операцій. Записана інформація використовується в процесі 1.3 при звірці і корекції БД. На виході процесу 1.3 (і всього процесу 1) – дані про операції.
Деталізація процесу 2 “Формування результатних документів” за допомогою діаграми другого рівня наведена в додатку 6. В результаті декомпозиції даного процесу одержуємо наступні дрібніші процеси:
- формування оборотних відомостей (процес 2.1);
- формування узагальнених оборотних відомостей (процес 2.2);
- формування сальдових відомостей (процес 2.3);
- формування узагальнених сальдових відомостей (процес 2.4);
- формування журнала-ордера (процес 2.5);
- формування акту звірки (процес 2.6).
Дані про операції є вхідними для процесів 2.1, 2.3, 2.5 та 2.6, на виході яких формуються відповідно оборотні відомості, сальдові відомості, журнал-ордер та акт звірки. Оборотні і сальдові відомості є вхідними даними відповідно для процесів 2.2 та 2.4, в яких формуються узагальнені відомості.
Процес 3 “Друк і передача результатних документів” не вимагає деталізації.
Для висвітлення технології рішення даної задачі у системі, що проектується і для порівняння її з існуючою технологією, систему зручно представити у вигляді техпроцесу, який зображено в додатку 7. При оприбуткуванні товару дані з накладних вводяться в пам’ять ЕОМ. В процесі введення даних ідбувається їх перевірка на правильність, повідомлення про помилки (якщо вони виявлені) виводяться на екран монітора, і процедура вводу повторюється. Після того, як дані введені і перевірені, вони записуються на жорсткий диск ЕОМ в наступні файли: “Журнал операцій”,
“Партнер” та “Товар”.
Аналогічно здійснюється ввід даних з платіжних доручень і корекція помилок при оплаті рахунку. В цьому випадку дані записуються на жорсткий диск ЕОМ у файли “Журнал операцій” і “Платіжні доручення”.
В результаті наступних етапів формуються результатні документи, для чого використовується інформація з файлу “Журнал операцій”. Це етапи:
“Формування журнала-ордера”, “Формування оборотно-сальдових відомостей” і
“Аналіз оплати і оприбуткування”.
2.2 Математично-алгоритмічне забезпечення
При роботі система використовує ряд показників, які зручно представити у вигляді таблиць, виділивши реквізити-основи і реквізити-ознаки (див. таблицю 1 і таблицю 2).
Таблиця 1. Реквізити-основи
Показник Назва реквізиту Позначення у
файлі
R1 Сальдо дебетове на початок місяця SDP
R2 Сальдо дебетове на кінець місяця SDK
R3 Сальдо кредитове на початок місяця SKP
R4 Сальдо кредитове на кінець місяця SKK
R5 Дебетовий оборот OD
R6 Кредитовий оборот OK
R7 Загальний дебетовий оборот ZOD
R8 Загальний кредитовий оборот ZOK
R9 Сума операції O
R10 Сума операцій SO
R11 Сума операцій по дебету SOD
R12 Сума операцій по кредиту SOK
W1 Сума S
W2 Загальна сума SS
V1 Кількість K
V2 Ціна P
V3 Проплачена сума PS
Таблиця 2. Реквізити-ознаки
Показник Назва реквізиту Позначення у
файлі
P1 Товар I
P2 Постачальник J
P3 Дата D
P4 Номер накладної N
P5 Дебетовий рахунок RD
P6 Кредитовий рахунок RK
P7 Дебет рахунка № 60 RRD
P8 Кредит рахунка № 60 RRK
P9 Місяць M
P10 Дата початку місяця DP
P11 Дата кінця місяця DK
P12 Дата оплати Z
Граф взаємозв’язку показників зображений в додатку 8.
Розглянемо кожен з використовуваних в системі показників і наведемо формули, за якими вони обчислюються:
1) – сума товару i, поставленого постачальником j на дату d за накладною n.
, (1)
де: – кількість товару i, поставленого постачальником j на дату d за накладною n;
– ціна товару i, поставленого постачальником j на дату d за накладною n.
2) – загальна сума товару, поставленого постачальником j на дату d за накладною n.
. (2)
3) – сума операції по дебету рахунка rd і по кредиту рахунка rk по накладній n постачальника j на дату d.
; (3)
, (4)
де – сума, проплачена постачальнику j на дату z згідно накладної n за дату d.
4) – оборот по дебету рахунка №60 і кредиту рахунка rk по партнеру j на дату d. Показник формується шляхом вибірки без арифметичних обчислень.
5) – оборот по кредиту рахунка №60 і дебету рахунка rd по партнеру j на дату d. Формується шляхом вибірки.
6) – загальний оборот по дебету рахунка №60 по партнеру j за місяць m.
. (5)
7) – загальний оборот по кредиту рахунка №60 по партнеру j за місяць m.
. (6)
8) – сальдо на кінець місяця m по дебету рахунка №60 по партнеру j.
. (7)
9) – сальдо на кінець місяця m по кредиту рахунка №60 по партнеру j.
. (8)
10) – сальдо на початок місяця m по дебету рахунка №60 по партнеру j.
. (9)
11) – сальдо на початок місяця m по кредиту рахунка №60 по партнеру j.
. (10)
12) – сальдо на кінець місяця m по дебету рахунка №60.
. (11)
13) – сальдо на кінець місяця m по кредиту рахунка №60.
. (12)
14) – сальдо на початок місяця m по дебету рахунка №60.
. (13)
15) – сальдо на початок місяця m по кредиту рахунка №60.
. (14)
16) – сума операцій по дебету рахунка №60 і по кредиту рахунка rk.
. (15)
17) – сума операцій по кредиту рахунка №60 і по дебету рахунка rk.
. (16)
18) – сума операцій по дебету рахунка №60.
. (17)
19) – сума операцій по кредиту рахунка №60.
. (18)
2.3 Інформаційне забезпечення
До складу інформаційного забезпечення входить позамашинне та внутрішньомашинне інформаційне забезпечення.
Позамашинне інформаційне забезпечення складається з вхідних і результуючих документів. Вхідні документи служать для фіксації інформації в місці її виникнення і передачі її для обробки. В системі автоматичної обробки економічної інформації з них формуються оперативні масиви інформації. Результуючі документи ( це документи, які формуються системою в результаті розв’язку задачі.
Для машинної обробки інформації необхідно провести класифікацію та кодування всіх реквізитів-ознак. Закодовані реквізити представимо у таблиці
3.
Таблиця 3. Опис класифікаторів та систем кодування
Назва кодованої Система Структура кодуРозшифрування
множини кодування розрядів
Товар Порядкова ХХХХ Порядковий номер
товару
Постачальник Порядкова ХХХ Порядковий номер
постачальника
Дата Позиційна ХХ.ХХ.ХХХХ Число, місяць, рік
Номер накладної Порядкова ХХХ Номер накладної
Дебетовий рахунок Позиційна ХХ.ХХ Номер рахунка, номер
субрахунка
Кредитовий рахунок Позиційна ХХ.ХХ Номер рахунка, номер
субрахунка
Місяць Позиційна ХХ.ХХХХ Місяць, рік
Дата початку місяцяПозиційна ХХ.ХХ.ХХХХ Число, місяць, рік
Дата кінця місяця Позиційна ХХ.ХХ.ХХХХ Число, місяць, рік
Дата оплати Позиційна ХХ.ХХ.ХХХХ Число, місяць, рік
Вхідними документами для даної задачі будуть:
- розхідна накладна;
- платіжне доручення.
Документ “Розхідна накладна” містить інформацію про поставку товару
(дата, найменування товару, ціна товару, кількість товару, загальна сума, назва та реквізити постачальника, назва та реквізити одержувача). Цей документ заповнюється постачальником і є основним документом, що засвідчує факт поставки товару. Реквізити з нього заносяться в базу даних, де міститься інформація про всі поставки товарів. Форма документа наведена в додатку 9. Табличний опис документа представлений в таблиці 4.
Таблиця 4. Табличний опис документа "Розхідна накладна"
Назва реквізиту Тип та значністьДіапазон змін
Назва постачальника C(40)
Назва населеного пункту C(15)
Адреса C(30)
Номер телефону C(10)
Факс C(10)
Назва банку C(45)
Номер розрахункового рахунка C(15)
МФО C(10)
Індивідуальний податковий номер C(10)
ЗКПО C(15)
Номер накладної C(5)
Дата D(8)
Назва товару C(30)
Одиниця виміру C(5)
Кількість N(8.3) 0..9999.999
Вартість N(8.4) 0..9999.9999
Сума N(6.2) 0..9999.99
Загальна сума N(7.2) 0..99999.99
Документ “Платіжне доручення” містить інформацію про оплату поставленого товару (дата оплати, сума, назва і реквізити одержувача, призначення платежу). Цей документ заповнюється платником, а після того, як здійснено оплату і банком проставлено на ньому печатки і підпис, одна його копія потрапляє до одержувача, а інша повертається до платника. Документ є засвідченням факту оплати. Реквізити з нього заносяться в базу даних, де міститься інформація про всі проведені оплати. Форма документа наведена в додатку 10. Табличний опис документа представлений в таблиці 5.
Таблиця 5. Табличний опис документа "Платіжне доручення"
Назва реквізиту Тип та значністьДіапазон змін
Номер платіжного доручення C(5)
Дата оплати D(8)
Сума N(6.2) 0..9999.99
Назва одержувача C(40)
Код одержувача за ЄДРПОУ C(9)
Назва банку одержувача C(45)
Особистий код банку C(7)
Номер рахунку C(15)
Номер накладної C(5)
Дата D(8)
Всі необхідні дані з вхідних документів заносяться у бази даних. На основі інформації з вхідних документів формуються результатні документи.
Вихідними документами для даної задачі будуть:
- обороти по дебету;
- обороти по кредиту;
- загальний оборот по дебету;
- загальний оборот по кредиту;
- сальдо на початок місяця;
- сальдо на кінець місяця;
- узагальнена сальдова відомість;
- журнал-ордер;
- акт звірки.
Документ “Обороти по дебету” формується при необхідності і містить дані про обороти по дебету рахунка №60 і кредиту будь-якого з рахунків
(вказується). Форма документа наведена в додатку 11. Табличний опис документа представлений в таблиці 6.
Таблиця 6. Табличний опис документа "Обороти по дебету"
Назва реквізиту Тип та значністьДіапазон змін
Дата D(8)
Сума N(6.2) 0..9999.99
Назва постачальника C(40)
Номер накладної C(5)
Номер кредитового рахунка C(4)
Документ “Обороти по кредиту” формується при необхідності і містить дані про обороти по кредиту рахунка №60 і дебету будь-якого з рахунків
(вказується). Форма документа наведена в додатку 12. Табличний опис документа представлений в таблиці 7.
Таблиця 7. Табличний опис документа "Обороти по кредиту"
Назва реквізиту Тип та значністьДіапазон змін
Дата D(8)
Сума N(6.2) 0..9999.99
Назва постачальника C(40)
Номер накладної C(5)
Номер дебетового рахунка C(4)
Документ “Загальний оборот по дебету” формується в кінці місяця і містить дані про оборот по дебету рахунка №60 в розрізі постачальників.
Форма документа наведена в додатку 13. Табличний опис документа представлений в таблиці 8.
Таблиця 8. Табличний опис документа "Загальний оборот по дебету"
Назва реквізиту Тип та значністьДіапазон змін
Сума N(7.2) 0..99999.99
Назва постачальника C(40)
Звітний місяць D(6)
Документ “Загальний оборот по кредиту” формується в кінці місяця і містить дані про оборот по кредиту рахунка №60 в розрізі постачальників.
Форма документа наведена в додатку 14. Табличний опис документа представлений в таблиці 9.
Таблиця 9. Табличний опис документа "Загальний оборот по кредиту"
Назва реквізиту Тип та значністьДіапазон змін
Сума N(7.2) 0..99999.99
Назва постачальника C(40)
Звітний місяць D(6)
Документ “Сальдо на початок місяця” формується на початку місяця і містить дані про залишок на дебеті чи кредиті рахунка №60 в розрізі постачальників. Форма документа наведена в додатку 15. Табличний опис документа представлений в таблиці 10.
Таблиця 10. Табличний опис документа “Сальдо на початок місяця”
Назва реквізиту Тип та значністьДіапазон змін
Дебетове сальдо N(7.2) 0..99999.99
Кредитове сальдо N(7.2) 0..99999.99
Назва постачальника C(40)
Звітний місяць D(6)
Документ “Сальдо на кінець місяця” формується в кінці місяця і містить дані про залишок на дебеті чи кредиті рахунка №60 в розрізі постачальників.
Форма документа наведена в додатку 16. Табличний опис документа представлений в таблиці 11.
Таблиця 11. Табличний опис документа “Сальдо на кінець місяця”
Назва реквізиту Тип та значністьДіапазон змін
Дебетове сальдо N(7.2) 0..99999.99
Кредитове сальдо N(7.2) 0..99999.99
Назва постачальника C(40)
Звітний місяць D(6)
Документ “Узагальнена сальдова відомість” формується в кінці місяця і містить дані про залишок на дебеті чи кредиті рахунка №60. Форма документа наведена в додатку 17. Табличний опис документа представлений в таблиці 12.
Таблиця 12. Табличний опис документа “ Узагальнена сальдова відомість ”
Назва реквізиту Тип та значністьДіапазон змін
Дебетове сальдо на початок місяця N(7.2) 0..99999.99
Кредитове сальдо на початок місяцяN(7.2) 0..99999.99
Згорнуте сальдо на початок місяця N(7.2) 0..99999.99
Дебетове сальдо на кінець місяця N(7.2) 0..99999.99
Кредитове сальдо на кінець місяця N(7.2) 0..99999.99
Згорнуте сальдо на кінець місяця N(7.2) 0..99999.99
Звітний місяць D(6)
Документ “Журнал-ордер” формується при необхідності і містить загальні суми операцій в розрізі рахунків. Форма документа наведена в додатку 18.
Табличний опис документа представлений в таблиці 13.
Таблиця 13. Табличний опис документа “Журнал-ордер”
Назва реквізиту Тип та значністьДіапазон змін
Сума N(7.2) 0..99999.99
Загальна сума по дебету N(7.2) 0..99999.99
Загальна сума по кредиту N(7.2) 0..99999.99
Номер дебетового рахунка C(4)
Номер кредитового рахунка C(4)
Документ “Акт звірки” формується при необхідності і містить дані про операції, проведені у вказану дату. Форма документа наведена в додатку 19.
Табличний опис документа представлений в таблиці 14.
Таблиця 14. Табличний опис документа “Акт звірки”
Назва реквізиту Тип та значністьДіапазон змін
Сума N(7.2) 0..99999.99
Дата D(8)
Номер накладної C(3)
Назва постачальника C(40)
Номер дебетового рахунка C(4)
Номер кредитового рахунка C(4)
Внутрішньомашинна інформаційна база є частиною інформаційного забезпечення підсистеми та складається з інформаційних масивів (файлів).
Всі файли внутрішньомашинної інформаційної бази поділяються на вхідні та результуючі. Вхідні файли в свою чергу поділяються на оперативні та умовно- постійні (нормативні, розціночні, довідникові). Результуючі файли є кінцеві та проміжні.
Оскільки наведено табличні описи результатних документів, немає необхідності у розгляді результатних інформаційних масивів.
Розробимо структуру ідентифікатора інформаційних масивів:
Х ХХХХХ
назва
вид масиву
Вид масиву задається ідентифікатором:
V ( вхідний-оперативний
D ( довідковий
Класифікацію інформаційних масивів наведемо у формі таблиці (таблиця
15):
Таблиця 15. Класифікація інформаційних масивів
Оперативні vOperations
vDocuments
vGoods
Умовно-постійні (довідкові) dPartners
dAccounts
dPhones
dAddresses
dBanks
dCities
dCountries
dRegions
dAreas
dTypes
dMeasures
dGoods
Взаємозв’язок файлів показаний на даталогічній моделі (додаток 24).
Структури інформаційних масивів наведені у таблицях:
Таблиця 16. Структура файлу vOperations
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Сума nSum N(6.2)
Номер кредитового рахунка cKNumber C(4)
Номер дебетового рахунка cDNumber C(4)
Код накладної icdDocument C(4)
Таблиця 17. Структура файлу vDocuments
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Код накладної icdDocument C(4)
Дата dDate D(8)
Номер накладної cDocNumber C(5)
Код партнера icdPartner C(4)
Таблиця 18. Структура файлу vGoods
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Кількість товару nGoodsAmnt N(8.3)
Ціна товару nGoodsPrice N(8.4)
Код одиниці виміру icdMeasure C(2)
Код товару icdGoods C(4)
Код накладної icdDocument C(4)
Таблиця 19. Структура файлу dPartners
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Код партнера icdPartner C(4)
Назва партнера cPartner C(40)
ЗКПО cZKPO C(13)
С. р. ПДВ cSrPDV C(13)
Інд. податк. номер cIndPN C(10)
Керівник cManager C(40)
Головний бухгалтер cMainAcnt C(40)
Нотатка mNote Memo
Дата останньої модифікації dLastMod D(8)
Таблиця 20. Структура файлу dCities
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Код населеного пункту icdCity C(3)
Назва населеного пункту cCity C(22)
Таблиця 21. Структура файлу dBanks
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Код банку icdBank C(3)
Назва банку cBank C(45)
Таблиця 22. Структура файлу dGoods
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Код товару icdGoods C(4)
Назва товару cGoods C(40)
Таблиця 23. Структура файлу dMeasure
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Код одиниці виміру icdMeasure C(2)
Назва одиниці виміру cMeasure C(7)
Таблиця 24. Структура файлу dAccounts
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Код партнера icdPartner C(4)
Номер розрахункового cAccount C(15)
рахунку
МФО cMFO C(10)
Код банку icdBank C(3)
Код населеного пункту icdCity C(3)
Таблиця 25. Структура файлу dPhones
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Код партнера icdPartner C(4)
Код типу зв’язку icdConnType C(1)
Код (міста) cCode C(6)
Номер телефону cNumber C(7)
Таблиця 26. Структура файлу dAddresses
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Код партнера icdPartner C(4)
Код населеного пункту icdCity C(3)
Код області icdRegion C(3)
Код району icdArea C(4)
Код країни icdCountry C(2)
Номер абонентської скринькиcPOBox C(5)
Поштовий індекс cPostInd C(6)
Адреса cAddress C(30)
Таблиця 27. Структура файлу dConnTypes
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Код типу зв’язку icdConnType C(1)
Тип зв’язку cConnType C(7)
Таблиця 28. Структура файлу dCountries
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Код країни icdCountry C(2)
Назва країни cCountry C(15)
Таблиця 29. Структура файлу dRegions
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Код області icdRegion C(3)
Назва області cRegion C(20)
Таблиця 30. Структура файлу dAreas
Реквізит Позначення у файлі Тип і
розрядність
Код району icdArea C(4)
Назва району cArea C(20)
3 ПРОГРАМНО-ТЕХНІЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ
3.1 Структура програмного забезпечення
Програмне забезпечення системи є взаємопов’язаним комплексом модулів, об’єднаних графічним інтерфейсом користувача, який реалізує діалоговий режим розв’язку задачі. При цьому користувачу надана можливість в діалоговому режимі управляти роботою програми. Граф діалогу приведено в додатку 21. Табличний опис діалогу представлений в таблиці 31.
Таблиця 31. Табличний опис діалогу
Позначення вОб’єкт Дія
графі
Т1 Кнопка Виклик форми-списку партнерів
Т2 Кнопка Сортування
Т3 Кнопка Перехід до першого запису
Т4 Кнопка Перехід до останнього запису
Т5 Кнопка Знищення партнера
Т6 Кнопка Пошук партнера
Т7 Список Вибір партнера
Т8 Кнопка Активізація фільтра
Т9 Список Вибір категорії партнерів
Т10 Кнопка Добавлення нового партнера
Т11 Кнопка Відкриття журналу операцій по
партнерові
Т12 Кнопка Параметри
Т13 Кнопка Перегляд картки партнера
Т14 Кнопка Вихід
Т15 Вкладка Перехід до вводу даних про р/р
Т16 Поле редагування Ввід назви партнера
Т17 Поле редагування Ввід ЗКПО
Т18 Вкладка Перехід до вводу даних про телефони
Т19 Поле редагування Ввід с. р. ПДВ
Т20 Поле редагування Ввід інд. под. номера
Т21 Вкладка Перехід до вводу даних про адреси
Т22 Поле редагування Ввід керівника
Т23 Поле редагування Ввід головного бухгалтера
Т24 Вкладка Перехід до вводу нотатки
Т25 Кнопка Знищення запису
Т26 Кнопка Перехід до першого запису
Т27 Кнопка Перехід до останнього запису
Т28 Кнопка Добавлення запису
Т29 Кнопка Редагування запису
Т30 Перемикач Вибір типу рахунка (осн./дод.)
Т31 Поле редагування Ввід розрахункового рахунка
Т32 Поле редагування Ввід МФО
Т33 Поле редагування Ввід назви банку
Т34 Поле редагування Ввід населеного пункту
Т35 Кнопка Збереження
Т36 Кнопка Відмова
Т37 Кнопка Добавлення запису
Т38 Кнопка Редагування запису
Т39 Поле редагування Ввід номера телефона
Т40 Список Вибір типу зв’язку
Т41 Кнопка Збереження
Т42 Кнопка Відмова
Т43 Кнопка Добавлення запису
Т44 Кнопка Редагування запису
Т45 Поле редагування Ввід назви країни
Т46 Поле редагування Ввід поштового індекса
Т47 Поле редагування Ввід назви населеного пункту
Т48 Поле редагування Ввід назви області
Т49 Поле редагування Ввід назви району
Т50 Поле редагування Ввід назви вулиці
Т51 Поле редагування Ввід абонентської скриньки
Т52 Поле редагування Ввід коментаря
Т53 Кнопка Збереження
Т54 Кнопка Відмова
Т55 Поле редагування Ввід нотатки
Т56 Кнопка Вихід
Т57 Кнопка Друк документів
Т58 Поле редагування Ввід початкової дати
Т59 Поле редагування Ввід кінцевої дати
Т60 Кнопка Продовження друку
Т61 Кнопка Відмова
Т62 Кнопка Друк акту звірки
Т63 Кнопка Друк проведень
Т64 Кнопка Поновлення
Т65 Кнопка Перегляд
Т66 Кнопка Друк
Т67 Кнопка Вихід
Т68 Поле редагування Ввід періоду
Т69 Поле редагування Вихід
Т70 Кнопка Друк сторінки
Т71 Кнопка Друк всього
Т72 Прапорець Проставлення сторінок
Т73 Кнопка Пропуск
Т74 Поле редагування Лист
Т75 Перемикач Вибір типу шрифта
Т76 Кнопка Вихід
Т77 Поле редагування Ввід початкової дати
Т78 Поле редагування Ввід кінцевої дати
Т79 Кнопка Продовження друку
Т80 Кнопка Відмова
Т81 Поле редагування Ввід початкового сальдо по Д-ту
Т82 Поле редагування Ввід початкового сальдо по К-ту
Т83 Кнопка Перегляд картки партнера
Т84 Кнопка Вихід
Т85 Кнопка Перехід на початок списку
Т86 Кнопка Перехід на кінець списку
Т87 Кнопка Добавлення складної проводки
Т88 Кнопка Пошук
Т89 Кнопка Добавлення проводки
Т90 Кнопка Сортування
Т91 Кнопка Відмова
Т92 Кнопка Вихід
Т93 Поле редагування Ввід номера документа
Т94 Поле редагування Ввід дати
Т95 Поле редагування Ввід номера рахунка
Т96 Поле редагування Ввід суми
Т97 Поле редагування Ввід суми для пошуку
Т98 Кнопка Пошук
Т99 Кнопка Відмова
Т100 Поле редагування Ввід номера документа
Т101 Поле редагування Ввід номера рахунка
Т102 Поле редагування Ввід суми
Т103 Поле редагування Ввід дати
Т104 Кнопка Вихід
Т105 Кнопка Відмова
Т106 Кнопка Сортування по даті
Т107 Кнопка Сортування по сумі
Т108 Кнопка Сортування по рахункам
Т109 Кнопка Відмова
Програмне забезпечення - це сукупність програм для реалізації розробленої системи на базі використання засобів обчислювальної техніки.
Однією з складових частин програмного забезпечення є операційна система, яка призначена для розширення функціональних можливостей обчислювального обладнання, контролю і управління процесами обробки даних, автоматизації роботи програмістів.
Так, зокрема, Windows 98, яка використовувалась при розробці та тестуванні комп’ютерної системи обліку і аналізу розрахунків з постачальниками і підрядниками являє собою високопродуктивну, багатозадачну і багатопотокову 32-розрядну операційну систему з зручним графічним інтерфейсом і розширеними мережевими можливостями. Операціійна система розроблена фірмою Microsoft (США). Важливою її особливістю є 32-розрядна архітектура, яка забезпечує більш високу продуктивність системи, знімає багато обмежень на системні ресурси.
Захищений режим, що застосовується в Windows 9x/NT, підтримує роботу системи у випадках збою прикладної програми, що є досить вагомою перевагою над іншими ОС, захищає прикладну програму від випадкового втручання одного процесу в інший, забезпечує певну стійкість до вірусів.
Розробка системи здійснена за допомогою середовища Microsoft Visual
FoxPro. Незважаючи на появу нових систем управління базами даних, Visual
FoxPro все ще залишається однією з найбільш популярних програм в цій області. Це, передусім, пов’язано з тим, що при створенні нових версій
Microsoft зберігає сумісність з попередніми версіями.
В Visual FoxPro реалізовані всі атрибути реляційних систем управління базами даних. В базі даних підтримується цілісність даних за допомогою первинних ключів і зв’язків між таблицями. Для обробки подій додавання, знищення чи зміни записів таблиць засобами самої бази даних можна використовувати тригери і процедури.
Visual FoxPro – це об’єктно-орієнтована, візуально-програмована мова, що управляється по подіям, і яка в повній мірі відповідає новим вимогам, що ставляться перед сучасними засобами проектування.
Visual FoxPro складається з окремих компонентів, які використовуються для зберігання інформації, її відображення і редагування.
Всі дані зберігаються в базі даних, яка складається з таблиць, відношень між таблицями, індексів, тригерів і процедур. Кожна таблиця має унікальне ім’я і зберігається в окремому файлі, назва якого співпадає з назвою таблиці. Створений файл має розширення DBF. Кожна таблиця може мати декілька зв’язаних з нею індексів, які використовуються для впорядкування даних і швидкого пошуку необхідних записів.
Для зберігання значення полів типу Memo і General використовуються окремі файли. Memo-поля таблиць містять текстову інформацію, а поля типу
General використовуються, як правило, для зберігання двійкової інформації, даних інших програм, які працюють в середовищі Windows.
В Visual FoxPro реалізовані тригери, які дозволяють централізовано обробляти події, що виникають при будь-яких змінах в базі даних. Також можуть створюватись процедури, які є частиною бази даних і можуть використовуватись при описі таблиць для перевірки введених даних, визначення значення по замовчуванню тощо.
Надзвичайно зручним і корисним засобом доступу до бази даних є представлення даних. Представлення даних дозволяють об’єднати дані таблиць і відображати їх в більш зручному вигляді. Є можливість вибрати потрібні поля таблиць, об’єднати декілька полей в одне поле, обчислити підсумкові значення, задати нові імена полів таблиці.
Як правило, кількість представлень в базі даних перевищує кількість таблиць. По мірі експлуатації бази даних їх кількість збільшується. В багатьох інформаційних системах доступ до даних, включаючи перегляд, добавлення і редагування, здійснюється тільки з допомогою представлень даних. Такий підхід дозволяє здійснити гнучке управління доступом до інформації.
При використанні представлень для вибірки даних в формах, звітах, при створенні запитів, а також в програмах застосовуються ті ж правила, що і для таблиць. Редагування даних, даних, які включені в представлення, можливе тільки при певних умовах. Наприклад, в тому випадку, коли представлення створене на основі тільки однієї таблиці.
Для відображення і редагування даних використовуються форми, звіти, запити і програми. Для створення форм, звітів і запитів використовуються конструктори. Форми і звіти є складними об’єктами, оскільки вони складаються з дрібніших об’єктів (таких, як поля, кнопки, діаграми, рамки,
OLE-компоненти тощо), які називаються об’єктами інтерфейсу.
Форми використовуються для перегляду чи вводу даних в таблиці. Звіти використовуються для друку інформації, яка знаходиться в базі даних.
Запити є засобом вибірки даних з однієї чи декількох таблиць. В Visual
FoxPro для створення запиту можна використовувати як конструктор запитів, так і спеціалізовану мову Structured Query Language (SQL). Результати виконання запита можуть відображатись в формі, виводитись у вигляді звітів і діаграм чи зберігатись у вказаній таблиці.
Програми, написані на мові Visual FoxPro, є об’єктно-орієнтованими. З допомогою них обробляються події в формі, створюються об’єкти, виконуються обчислення, здійснюється управління базою даних. Для зручності роботи є можливість об’єднати програми в бібліотеки.
Щоб створити форму в Visual FoxPro, можна використовувати не тільки базові класи, але й створювати власні. Класи, створені в Visual FoxPro, зберігаються в бібліотеках класів.
Для об’єднання компонентів створюваної програми використовується проект, в який включаються всі перелічені компоненти. Використання ...
ВНИМАНИЕ!
Текст просматриваемого вами реферата (доклада, курсовой) урезан на треть (33%)!
Чтобы просматривать этот и другие рефераты полностью, авторизуйтесь на сайте:
|
|
|
Добавлено: 2012.05.06
Просмотров: 2027
|
Notice: Undefined offset: 1 in /home/area7ru/area7.ru/docs/linkmanager/links.php on line 21
При использовании материалов сайта, активная ссылка на AREA7.RU обязательная! |
