Главная / Рефераты / Рефераты по кредитованию

Реферат: Кредиты


ЗМІСТ:
Вступ 3
І. Сутність споживчого кредиту 5
1.1.Класифікація споживчого кредиту 8
1. 1.2.Процентні ставки по споживчих кредитах і фактори які їх визначають 18
1.3.Кредитний “скоринг” на прикладі українських і зарубіжних банків
24
ІІ. Умови та порядок надання споживчого кредиту на прикладі ЧФ КБ“Приватбанк” та ЧФ АТ “Укрінбанк” 35
2.1.Аналіз кредитоспроможності приватних осіб 35
2.2.Документальне оформлення споживчого кредиту 49
2.3.Забезпечення споживчого кредиту 52
2.4. Бухгалтерські операції при наданні споживчих кредитів 67
2.5.Тенденції розвитку в споживчого кредитування
(перспектива розвитку) в Україні 76
Висновки 81
Література 83
Додатки 86
ВСТУП
Діяльність українських комерційних банків нині зосереджено переважно на роботі з юридичними особами. Це явище тимчасове. У процесі подальшого розвитку ринкових відносин питома вага операцій із фізичними особами неодмінно зростатимуть, тож фінансово-кредитні установи нашої держави мають це враховувати. Як свідчить світовий досвід, банківські операції з фізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіх операцій, які проводять фінансово-кредитні установи країн із ринковою економікою. Серед цих банків чимало спеціалізованих, які працюють лише з фізичними особами.
У кредитуванні споживчих потреб людей беруть участь підприємства, організації, кредитні спілки, ломбарди і банки. Наприклад, у Франції ј споживчого кредиту надається банками і ѕ – спеціалізованими кредитними установами. Але оскільки останні отримують необхідні їм кошти в більшій мірі за рахунок банківських позик, то фактично 90% всієї суми споживчого кредиту надається банками.
Споживчий кредит – це кредит, який дає:
. можливість отримати ті речі, яких без використання кредиту потрібно було б довго чикати, або ж які були б недоступні для отримання;
. гнучкість: робити придбання товарів в зручний час, навіть тоді, коли споживач немає в своєму розпорядженні необхідної суми готівки;
. безпеку: коли людина купує або мандрує, кредитні картки є більш зручним і надійним засобом платежу в порівнянні з готівковими розрахунками.
. допомогу: споживчий кредит дозволяє оплачувати непередбачені термінові витрати (ремонт автомобіля після аварії тощо).
Але споживчий кредит має і свої недоліки, які слід враховувати:
1. Іноді кредитні рахунки створюють оману багатства і це призводить до надмірних витрат і згодом по мірі накопичення боргів часто виникають труднощі, щодо щомісячних платежів.
2. Як правило, покупки в кредит обходяться дорожче, ніж при оплаті готівкою. Це відбувається тому, що при купівлі товару в кредит ціна на товар часто трохи вища, ніж при оплаті готівкою, а також до неї слід добавити процент за користування кредитом.
Предметом роботи є теоретичне та практичне дослідження надання українськими та зарубіжними банками споживчого кредиту. Основною метою роботи є вивчення чинної методології споживчого кредитування та викладення перспектив розвитку даного виду кредиту на Україні.
Основним завданням роботи є вивчення особливостей, переваг та недоліків споживчого кредиту в Україні та методів його удосконалення.
І. СУТНІСТЬ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ
"Кредит – позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання"[3-, с.1].
"Споживчий кредит – кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору"[3-, с.5].
В усіх країнах споживчий кредит виступає системою грошових відносин, пов*язаною з тимчасовим перерозподілом вільних коштів юридичних і фізичних осіб.
Споживчий кредит набрав найбільшого розвитку в умовах загальної кризи капіталізму (головним чином після 2-ї світової війни 1939 – 1945) в зв’язку з різким посиленням невідповідності між ростом виробництва та обмеженістю платоспроможного попиту населення .
В країнах з розвинутою ринковою економікою споживчий кредит, як зручна і вигідна форма обслуговування населення, відіграє велику роль в економіці. Тому він активно регулюється з боку держави. Регулювання здійснюється як на рівні надання кредиту, так і на рівні його використання і виражається або в заохочуванні кредитування кінцевого споживача через процентну ставку, термін кредиту, первісна участь власними коштами в кредитній операції, або ж в більш жорсткому режимі кредитування.
Кредит в економіці країни виконує такі функції:
1. Розширює ринок збуту товарів;
2. Прискорює процес реалізації товарів і отримання прибутку;
3. Стимулює ефективність праці;
4. Забезпечує скорочення витрат обігу:
- пов’язаних з обігом грошей;
- пов’язаних з обігом товарів.
Кредит має велике значення в скороченні витрат, пов’язаних з обігом товарів та металевих грошей. Завдяки тому, що споживчий кредит прискорює реалізацію товарів, скорочуються витрати на пакування та зберігання товару.
Економія ж на витратах обігу металевих грошей досягається:
- розвитком системи безготівкових розрахунків. На основі розвитку кредитів і банків з’являються можливості проведення розрахунків без участі наявних грошей шляхом переводу грошових коштів з рахунку позичальника на рахунок кредитора;
- збільшення швидкості обігу коштів. За допомогою кредиту вільні грошові кошти і заощадження розміщуються їх власниками в банки, а останні шляхом надання кредитів пускають їх обіг. Обіг коштів прискорюється також тим, що купівля товарів в кредит виключає необхідність попередньо накопичувати коштів, а борг може оплачуватися зразу ж після отримання доходу. Таким чином кредит і кредитна система зводять до мінімуму резерв коштів як купівельного і платіжного засобів у кожної окремої фізичної і юридичної особи;
- заміною металевих коштів кредитними–банкнотами. По мірі того, як з розвивається кредит і банки, металеві гроші все більш заміщуються кредитними грошима, забезпечуючи велику економію на витратах які пов*язані з обігом грошей. Починаючи з першої світової війни, в більшості капіталістичних країн, а з періоду світової економічної кризи 1929 – 1933р.р. в усіх країнах металеві гроші перестали виконувати функції засобів обігу і платежу.
Споживчий кредит стимулює ефективність праці. Отримуючи заробітну плату, яка є недостатньою для купівлі за готівковий розрахунок ряду товарів, вчасності товарів тривалого споживання, людина має можливість купувати дані товари в кредит або брати кредит під їх купівлю. Згодом, кошти за ці товари повинні бути виплачені, тому кожний, хто взяв в кредит, намагається протриматись на соєму робочому місці як можна довше, тобто на більш довгий проміжок часу.
Отже, споживчий кредит прискорює реалізацію товарів широкого вжитку і побутових послуг, збільшує платоспроможний попит населення, підвищує його життєвий рівень.
"Суб’єктами кредитування є фізичні особи. У ролі кредиторів виступають комерційні банки, ощадні каси й асоціації, ломбарди, кредитні спілки, підприємства й організації. Між банками і населенням може існувати посередник, наприклад торговельна організація"[16, с. 158 ].
"Об’єкти кредитування – це затрати, пов’язані із задоволенням потреб населення для купівлі товарів в особисту власність, а також затрати інвестиційного характеру на будівництво і підтримку нерухомості"[16, с.
158].
1. КЛАСИФІКАЦІЯ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ
Згідно Положення Національного банку України “Про кредитування” №246 від 28.09. 1995р., комерційні банки надають своїм клієнтам різні види кредитів, які можна класифікувати за наступними ознаками.
За сроками використання:
. короткострокові – терміном до 1-го року;
. середньострокові – терміном до 3-х років;
. довгострокові – терміном більше 3-х років.
Необхідно окремо відмітити срок кредитування – “До запитання”. Такий срок має на увазі, що позичальник повинен повернути кредит наданий банком на протязі 7 днів з дня письмового повідомлення його кредитором.
По забезпеченню:
. забезпеченні заставою (майновими правами, майном, цінними паперами);
. з іншим забезпеченням (гарантією фізичних, юридичних осіб або страхової компанії);
. бланкові.Бланковий кредит надається банком тільки в межах існуючих власних засобів (без застави майна або інших видів забезпечення – тільки під зобов`язання повернути кредит) з розрахунку підвищеної процентної ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту та перевіриний авторитет в банківських колах.
За ступенем ризику:
. стандартні кредити;
. нестандартні кредити;
. сумнівні;
. небезпечні;
. безнадійні.
За способом надання:
. одноразові – однією повною сумою, яка передбачена кредитним договором;
. у вигляді кредитної лінії – декількома частинами, загальна сума яких не перевищує суму договору;
. у вигляді відновлювальної кредитної лінії – клієнт може неодноразово брати і погашати будь-які суми за умови, що сальдо по судному рахунку не перевищить ліміту, який обумовлено в кредитному договорі. Клієнтами по даній формі кредитування можуть виступати фізичні особи з стабільним графіком надходження доходів (в першу чергу працівникам банку). Список клієнтів, які не є працівниками банку затверджується кредитним комітетом. Суму ліміту вираховують як Ѕ від сукупного доходу, який отримує позичальник (заробітна плата, премії, інші виплати) за останні три місяці.
Грошові споживчі кредити за термінами погашення класифікуються на:
. кредити в розстрочку платежу;
. револьверні (відновлювальні) кредити;
. кредити без розстрочки платежу.
Кредити на будівництво житла виділені в окрему категорію і мають назву іпотечних кредитів, надаються вони під заставу нерухомості.
Кредит у розстрочку платежу передбачає погашення його і відсотків за ним щомісячно рівними частинами. Терміни погашення таких кредитів – від двох до п’яти років, суми кредиту залежать від об’єкта кредитування, кредити надаються під забезпечення гарантів.
Кредит з розстрочкою платежу основна частина споживчого кредиту (в США
– ѕ всієї його суми). У країнах Західної Європи та США кредити в розстрочку поділяються на прямі і непрямі банківські споживчі кредити. При прямому кредитуванні укладається договір між банком і позичальником. При непрямому посередник має договір з банком, одержує кредит від банку та передає його споживачеві.
У групу револьверних кредитів включають кредити, надані позичальником за єдиним активно-пасивним поточним рахунком у вигляді овердрафту чи кредитною карткою. Надання овердрафту здійснюється під забезпечення ощадним вкладом чи цінними паперами або без забезпечення шляхом видачі чекової книжки.
Кредитна картка представляє собою пластинку з ідентифікатором власника. Умовою отримання картки є платоспроможність клієнта. По кожній картці встановлюється ліміт кредитування.
Від операцій з кредитними картками банк отримує прибуток, який складається з:
- комісійні, що справляються з торгівельних організацій при сплаті рахунків за відпущений власнику кредитної картки товар (в основному від 1 до 4% об`єму продаж по кредитній картці);
- щорічної плати клієнтів за кредитні картки (якщо вона справляється);
- відсотка за кредит, що надається власникам карток в рамках ліміту кредитування.
Кредитні картки пердбачають участь трьох сторін: банка-емітента кредитної картки, її власника і торгівельної організації, яка приймає кредитні картки в якості платіжного засобу за товари та послуги. Для отримання кредитної картки клієнт повинен надати банку встановлену банком суму грошових коштів. Оплата товарів та послуг може бути проведена і при відсутності грошових коштів на рахунку клієнта, тобто за рахунок банківського кредиту. Банк за свої послуги отримує відсоток від суми кожної операції. Користувачі кредитної картки також повинні перераховувати визначену суму коштів за обслуговування картки та її щорічне поновлення.
“Даний варіант постійного надання споживчого кредиту отримує все більше поширення за кордоном. Такі міжнародні фінансові асоціації, як
“ВИЗА”, “Америкен Експрес”, “Мастеркард”, надають власникам пластикових карток практично будь-яку послугу в будь-якій сфері обслуговування. Дані кредитні картки акцептуються приблизно в 220 країнах” [21,с.247].
Банківські кредитні картки є зручними інструментами і надають клієнту револьверну кредитну лінію, якою можна користуватися по мірі необхідності.
Однак банкіри зарубіжних банків дійшли висновку, що в зв`язку з зростанням числа неплатоспроможних позичальників, збільшення числа вкрадених чи таких, які використовуються в цілях шахрайства кредитні картки життєво важливим для банку є ретельне керування і контроль за програмами випуску кредитних карток. Існують свідчення на користь того, що даній області властивий ефект масштабу, оскільки звичайно вигідними є операції з кредитними картками тільки найкрупніших банків. Але не дивлячись на це, кредитні картки мають гарні перспективи в зв`язку з розвитком технології, що дозволяє їх власникам отримувати доступ до повного набору фінансових послуг.
Овердрафт – при користуванні ним оплата чеків відбувається з рахунку клієнта. Якщо ж кошти відсутні на рахунку банк покриває від*ємне сальдо кредитом в рамках встановленого ліміту. Погашення кредиту відбувається за рахунок поточних надходжень або спеціальних внесків клієнтів.
Спеціальні чекові рахунки використовуються деякими банками, які випускають для своїх клієнтів спеціальні чеки визначеного номіналу. Банк встановлює клієнту ліміт кредитування і на його величину видає чеки.
Використання клієнтом чеків веде до вичерпання ліміту кредитування, а надходження на чековий рахунок відновляють ліміт. Плата за чековий кредит справляється у відсотках від використаної суми.
Рис. 1. Суть револьверного кредиту за кредитною карткою.
Доходи банки за цей кредит отримують із відсотків, що стягуються з торговельних підприємств за оплату торговельних рахунків, відсоткової суми за кредит і плати за картку.
Третя група кредитів, позички без розстрочки платежу, характерна тим, що погашення боргу і відсотків за ним здійснюється одночасно. Ці кредити називаються бріджинг-позички. Це короткострокові кредити приватним особам або сім`ям на покриття поточних потреб в грошових коштах, які повертаються єдиною сумою в кінці терміну кредитування або ж на момент погашення боргової розписки позичальника. За даним кредитом можуть надаватися відносно невеликі суми з терміном погашення, як правило, в межах 30 діб, або іншого незначного періоду часу.
Крім вказаних кредитів, індивідуальним позичальникам надають також обліковий короткостроковий кредит (дисконт векселя), кредит з індивідуальними умовами для придбання дорогих товарів, навчання дітей, персональні позички студентам тощо.
"Кредити, що надають фізичним особам вітчизняні банки (поки переважно установи Ощадного банку України) можна поділити на дві групи. Перша об’єднує позички, надані для поліпшення житлових умов і домашнього господарювання. Вони порівняно великі за обсягом і надаються на відносно тривалий строк. До першої групи належать позики, видані:
- на будівництво індивідуальних будинків із надвірними будівлями;
- на купівлю у громадян індивідуальних житлових будинків із надвірними будівлями;
- на реконструкцію, капітальний ремонт індивідуальних будинків;
- на будівництво надвірних будівель;
- на будівництво та купівлю садових будинків;
- на купівлю незаселених будинків у сільській місцевості;
- на капітальний ремонт садових будинків і будинків у сільській місцевості;
- на будівництво гаражів;
- на купівлю квартир і капітальний ремонт власної квартири;
- на початковий внесок до житлового або житлово-будівельного кооперативу.
До другої групи належать позики на нагальні потреби і під заставу цінностей та цінних паперів"[29, с.42-43].
Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів та послуг, які є об`єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт жилих будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів, за винятком обов`язкових платежів, протягом 10 років.
Строк кредиту встановлюється залежно від цілей об`єкта кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника, причому він не повинен перевищувати 10 років з дня його надання.
Строк освоєння кредитів, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом об’єктів, неповинен перевищувати 2-х років. Строк освоєння кредитів, наданих на придбання будинків, квартир тощо, не повинен перевищувати 2-х місяців.
Фізичні особи погашають кредити у терміни, встановлені строковим зобов’язанням, шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.
Динаміку надання позик можна простежити за табл. 1-3 [29, с.42-43].
Протягом 1993р. стрімко зросли обсяги наданих довгострокових і короткострокових позик (відповідно у 7,7 та 3,6 рази порівняно з 1992р.).
Це пов*язано зі збільшенням граничної суми виданих кредитів, що в свою чергу зумовило значне зростання цін на товари та послуги. Водночас різко зменшилася кількість позичальників.
Табл. 1.
Довгострокові споживчі кредити, надані
Ощадним банком України

Рік 1993 1994 1995 1996 1997 1998
Обсяг наданих
позик * 44912 2198723103592248679131237339104454
0 7
Кількість
позичальників 43827 16935 23211 12257 12741 10547
Введено в дію
житлових будинків
шт – 7004 4413 2205 5449 –
за участю кредитів

Ощадбанку
кв.м

– 752649491034 252016 267876 –
*Позики, надані у 1993-1994 роках, подано у млн. крб., у 1996-1998 роках – у гривнях.
Табл. 2.
Короткострокові споживчі кредити, надані
Ощадним банком України
Рік 1993 1994 1995 1996 1997 1998
Обсяг наданих
позик * 355205020087712487434858041818592053014
9 0 7
Кількість
позичальників 4818865528 134709 49075 31451 16342
*Позики, надані у 1993-1994 роках, подано у млн. крб., у 1996-1998 роках – у гривнях.
У 1992-1993 роках серед споживчих кредитів Ощадного банку переважали довгострокові. Але з 1994 року ситуація різко змінилася: довгострокові позики становили вже лише 29,5%, а в 1995 році – 28,69%. Причиною тому – передусім високий рівень процентних ставок за споживчими кредитами, а також зростання цін на будівельні матеріали, різке погіршення платоспроможності позичальників, затримки заробітної плати через брак коштів на рахунках підприємств та організацій. Для банку дуже актуальним став ризик неповернення кредитів.
У 1996-1997 роках ситуація почала вирівнюватись на користь довгострокових кредитів, передусім завдяки зупиненню інфляції та зміцненню національної грошової одиниці. Це певною мірою знизило кредитний ризик у довгостроковому кредитуванні та дало змогу Ощадбанку збільшити у 1997 році обсяг наданих позик в 1,1 рази порівняно з попереднім роком. Кількість позичальників у 97 році порівняно з 96 роком також збільшилася.
Зростання простроченої заборгованості змусило банк застосовувати жорсткий контроль за наданням короткострокових позик на нагальні потреби.
Тому у 1997 році кількість цих позик зменшилася порівняно з попереднім роком на 22581 (табл.2).
Основними причинами виникнення простроченої заборгованості є: дострокове стягнення виданого кредиту у зв*язку з нецільовим використанням і відсутністю у позичальників коштів і майна, на яке може бути звернене стягнення; затримка з винесенням судами рішень про примусове стягнення заборгованості; збільшення платежів за позичками; тривалі затримки заробітної плати і зниження реальних доходів громадян.
На 01.01.98р. позики, надані фізичним особам, становили у структурі кредитного портфеля Ощадного банку України 21,7%. Аналіз споживчих позик свідчить, що найбільшою у кредитному портфелі споживчого кредитування є питома вага стандартних кредитів – 58%; кредити, що перебувають під контролем, становлять 22%, субстандартні – 5%, сумнівні – 8%, безнадійні – 7%
На 01.01.99р. позики, надані індивідуальним клієнтам, становили 20,5%.
Аналіз кредитного портфеля свідчить про те, що питома вага стандартних кредитів має тенденцію до зниження, оскільки надання кредитів знизилося у зв*язку з кризовими явищами в економіці. В той же час частка кредитів, які перебувають під контролем, зросла. Інші групи кредитів залишилися без змін.
Цей аналіз свідчить, що нині кредитна ситуація в Ощадному банку
України стабілізувалась і є задовільною навіть за критеріями банківських установ зарубіжних країн.
Табл.3.
Співвідношення довго- та короткострокових позик, наданих Ощадним банком України
Питома вага кредитів, %
РІК
Довгострокові Короткострокові
1993 55,8 44,2
1994 29,5 69,58
1995 28,69 71,3
1996 36,4 63,6
1997 42,7 57,3
1998 30,7 69,3
1.2. ПРОЦЕНТНІ СТАВКИ ПО СПОЖИВЧИХ КРЕДИТАХ І ФАКТОРИ, ЯКІ ЇХ ВИЗНАЧАЮТЬ
Методика визначення розміру процентних ставок і порядок їх погашення встановлюється банком і визначається кредитним договором в залежності від кредитного ризику, забезпечення, попиту і пропозиції, які склались на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки НБУ та інших факторів.
Для споживача відсоток є основою розрахунку загальної вартості кредиту та разових виплат. Для обгрунтування привабливості кредиту для споживача в американській літературі виділяють наступні основні моменти:
Перший. Ефект інфляції. При отриманні товарів в кредит споживач може виграти, якщо ціни на товар, який купується зростуть до моменту достатнього накопичення заощаджень.
Другий. Психологічний ефект. В більшості випадків бажання купувати товари та послуги сьогодні сильніше можливості отримати їх завтра або через кілька років. Крім того, деякі послуги необхідні саме сьогодні, оскільки потім їх придбання втрачає всякий сенс (наприклад лікарські послуги, туристичні поїздки та інш.)
Третій. Періоди життя. Американські вчені дійшли висновку, що існують періоди переважної схильності людей до позик і заощаджень. Відповідно існуюють вікові групи людей, які віддають перевагу кредиту. Так, 66% сімей, глави яких мають вік від 25 до 45 років, надають перевагу споживчому кредиту. Аналогічний показник в сім`ях, глави яких від 65 до 75 років, складає 18%, а в сім`ях глави яких старші 75 років, - 8%.
Процентна політика банку, зокрема, справляння платні за використання кредитами, будується з урахуванням рентабельності банку, а також інтересів розвитку економіки країни в цілому. Орієнтуючись на ці дві задачі, банк прораховує фактори, які впливають на рівень кредитного відсотку і встановлює ставку по кожному окремому кредиту.
Ставки відсотків по активним операціям банку визначаються з урахуванням ставки Національного банку України, кредитної маржі по різним категоріям клієнтів, виду і терміну надання кредиту. Фактори які враховуються при визначенні плати за користування кредитом, включають також:
. витрати залучення засобів (рівень середньої процентної ставки по депозитам);
. ступень ризику, яка властива даному кредиту (включаючи стан забезпечення);
. термін погашення кредиту;
. витрати по оформленню кредиту і контролю за його погашенням. В зв’язку з цим слід відмітити, що в зарубіжних банках розмір цих видатків розраховується у відсотках до суми кредиту і складається із об’єму робіт по аналізу кредитоспроможності, затрат які пов’язані з отриманням і періодичною перевіркою застави, інкасацією платежів;
. ставки банків – конкурентів;
. характер відносин між банком і позичальником (в тому числі прибутки від коштів на депозитному рахунку позичальника і витрати по наданню йому послуг – при оплаті його рахунків і інше);
. норма прибутку, який повинен бути отриманий при інвестуванні засобів в інші активи.
У разі зміни облікової ставки Національного банку України умови договору можуть бути переглянуті і змінюватись тільки на основі взаємної згоди кредитора і позичальника, яке оформлюється додатковою угодою до кредитного договору.
"Багато хто з економістів і банкірів пояснюють високий рівень процентної ставки по споживчим кредитам великим моральним ризиком та високими витратами, які пов*язані з вивченням платоспроможності клієнта.
Хоча обидва ці фактори дійсно впливають на високий рівень процента, головна причина його рівня криється в використанні банками їх монопольного становища в якості кредиторів" [21-, с.248]. Також одна з основних причин це те, що споживчі кредити є найбільш дорогостоючими та ризикованими видами кредитів. Споживчі кредити також залежать від економічного циклу. Їх об`єм збільшується на стадії економічного росту, коли споживачі більш оптимістично настроєні відносно свого майбутнього. І навпаки, в умовах економічного спаду багато приватних осіб та сімей дуже песемістичні в оцінках майбутнього, особливо при збільшенні росту безробіття, тому скорочується об`єм позик в установах банків.
Процентна ставка може бути плаваюча та фіксована. Плаваюча ставка – це ставка, яка залежна від будь-якої базової ставки, яка може котируватися в масштабі країни (максимум – ставки типу “Libor”) яким-небудь арифметичним вираженням. Наприклад ставка “Libor + 15%”.
Черкаська філія АТ “Укрінбанк” проводить кредитування приватних осіб за відсотковою ставкою яка коливається в межах від 50 до 70%. В разі прострочення сплати позики нараховується пеня в розмірі 2% за кожний день прострочки платежа від суми непогашеної заборгованості.
КБ “Приватбанк” здійснює кредитування приватних осіб за відсотковою ставкою від 75%. При умові порушення термінів погашення кредиту
(відсотків) за кредитним лімітом, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки від суми непогашеної заборгованості за кредитним лімітом, але не більше 120% річних.
Визначення розміру плати за користування кредитом розраховується за наступною формулою:
Фактична сума = Сума боргу * процентну ставку *
кількість днів
відсотків 365 * 100
користування
кредитом
Нарахування відсотків за користуваня кредитом можна розглянути на приведених нижче прикладах.
Погашення кредиту одночасним внеском.
Приклад 1.
Банк надав кредит в розмірі 10000 гривень на 9 місяців за відсотковою ставкою 80%. Згідно формули, сума яка погашається (сума кредиту з нарахованими відсотками) складе:
S = P + I = P ( 1 + ni ), де S – сума кредиту з нарахованими відсотками;
Р – сума на яку нараховуються відсотки;
І – сума відсотків; n – кількість років; і – відсоткова ставка в відносних одиницях.
S = 10000 ( 1 + 0,75 * 0,8 ) = 16000 грн.
Сума відсотків, яка буде отримана банком за кредит буде дорівнювати:
І = 16000 – 10000 = 6000 грн.
Дисконтування за простою ставкою відсотків.
Приклад 2.
Позичальник збирається отримати кредит на 9 місяців з поверненням суми
15000 грн. Відсоткова ставка по кредиту дорівнює 80%. Сума кредиту, яку може отримати позичальник, за формулою складе:
Р = S .
1 + nі
Р = 15000 . = 9375 грн.
1 + 0,75*0,8
Дисконтування за складною ставкою відсотків.
Приклад 3.
Позичальник хоче отримати кредит на один рік з погашенням його одночасним внеском в розмірі 20000 гривень. Банк нараховує відсотки за ставкою 70%. Сума кредиту, яку може отримати позичальник, згідно формули складе:
Р = S .
(1 + і ) n
Р = 20000 . = 11764,71 грн.
(1 + 0,7 ) 1
Погашення кредиту частинами.
Приклад 4.
Кредит надано на суму 17000 гривень на один рік, за відсотковою ставкою 70%. Погашення кредиту повинно проводитись рівними внесками. Якщо погашення кредиту буде проводитись щоквартально, то вартість кредиту (сума відсотків за кредит) за формулою буде дорівнювати:
І = D g np + 1, p 2 де D – сума кредиту; р – кількість виплат на рік; n – кількість років; g – річна ставка відсотків по кредиту в відносних одиницях.
І = 17000 * 0,7 * 1 * 4 + 1 = 7437,5 грн.
4. 2
Загальна сума боргу складе:
S = 17000 + 7437,5 = 24437,5 грн. а розмір щоквартальних внесків буде дорівнювати:
R = 24437,5 = 6109,38 грн. (в разі розрахунку за простим відсотком)
4
Якщо ж погашення кредиту буде проводитися щомісячно, то вартість кредиту складе:
І = 17000 * 0,7 * 1 * 12 + 1 = 6445,83 грн.
12. 2
Загальна сума, яку необхідно погасити складає:
S = 17000 + 6445,83 = 23445,83 грн. а розмір щомісячних внесків складе:
R = 23445,83 = 1953,82 грн. (в разі розрахунку за простим відсотком)
12
Розрахунки відсотків в умовах інфляції
Приклад 5.
Банк надав кредит на 9 місяців в розмірі 5000 гривень. Очикуваний рівень інфляції складає 5%, реальна прибуткова вартість від операції повинна скласти 4% річних. Індекс інфляції за термін користування кредитом за формулою складе:
Іn = (1 + in)n, де Іn – індекс інфляції за термін кредиту; in – рівень інфляції; n – кількість періодів.
Іn = (1 + 0,05)9 = 1,55
За наступною формулою ставка відсотків по кредиту з урахуванням інфляції буде дорівнювати: iі = (1 + nі) І n – 1, n де iі – проста ставка процентів за кредитом, яка враховує інфляцію; n – кількість періодів; і – прибуткова вартість операції у відносних одиницях. iі = (1 + 0,75* 0,04) 1,55 – 1 = 0,795 = 79,5% річних
0,75
Сума, яку потрібно буде сплатити позичальнику складе:
S = 5000 * (1 + 0,75 * 0,795) = 7981,25 грн.
Сума відсотків за кредитом складе:
І = 7981,25 – 5000 = 2981,25 грн.
1.3. КРЕДИТНИЙ “СКОРИНГ” НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКИХ І ЗАРУБІЖНИХ БАНКІВ
У США й інших ринкових країнах існують спеціальні юридичні норми і правила, що регулюють використання споживчих кредитів. Кредитори не мають права здійснювати дискримінацію потенційних позичальників: за расовими, релігійними ознаками, національністю, сімейним станом, статтю (якщо останні задовольняють основні критерії відносно кредитних ризиків). Однак кредит може отримати тільки громадянин даної країни.
Аналіз кредитоспроможності клієнта передує укладенню з ним кредитного договору і дозволяє виявити фактори ризику, які здатні привести до непогашення виданого банком кредиту в обумовлений строк, і оцінити ймовірність своєчасного повернення кредиту. Визначення кредитоспроможності клієнта є невід’ємною частиною роботи банку по визначенню можливості надання кредиту.
Під аналізом кредитоспроможності позичальника розуміється оцінка банком позичальника з точки зору можливості і доцільності надання йому кредиту, визначення ймовірності повернення у відповідності з кредитним договором. аналіз кредитоспроможності клієнта дозволяє банку, своєчасно утрутившись у справи боржника, вберегти його від банкрутства, а при неможливості цього – оперативно призупинити кредитування.
Оцінка кредитоспроможності клієнта проводиться в кредитному відділі банку на основі інформації, яка характеризує здатність клієнта отримувати прибуток, який є достатнім для своєчасного погашення кредиту, наявність у позичальника майна, яке при необхідності може виступити забезпеченням даного кредиту і т.д. Крім того, працівник банку зобов’язаний аналізувати ринкову коньюктуру, тенденції її змін, ризики, які випробовують банк і його клієнт. Джерелами інформації про індивідуального позичальника можуть бути відомості з міста роботи, місця проживання і т. п.
Найчастіше вивчення кредитоспроможності індивідуальних позичальників здійснюється за бальною системою оцінки надійності клієнтів. У таблицях подано типові для американських, французьких, англійських банків класифікаційні бальні оцінки для визначення надійності позичальника. За критеріями таблиці 4, відмовляють у кредиті позичальникові, якщо він набрав менше 13 балів. При отриманні ним близько 30 балів – розглядають пропозицію про надання кредиту з великим ризиком.
Табл.4.
Бальні критерії для визначення кредитоспроможності позичальників

Критерії Бали Критерії Бали
Рід занять 4.Тривалість проживання у
Лікар - стоматолог 7 даній місцевості
Бізнесмен 7 Більше 5 років 3
Викладач коледжу 7 2 - 5 років 2
Вчений 6 Менше 2-х років 1
Державний службовець 6
Фермер 6 Сімейний стан
Медична сестра 5 Жонатий 5
Кваліфікований робітник 5 Вдівець 5
Журналіст 5 Одинока жінка 4
Особи вільни професій 3 Одинокий чоловік 3
Прибиральник сміття 3 Розлучена жінка 2
Слюсар 4 Розлучений чоловік 0
Поліцейський 4
Перукар 3 Тижневий заробіток у доларах
Портовий вантажник 2
Буфетник 2 Більше 200 5
Працівник гаража 2 101–200 4
Музикант 1 91–100 3
Художник 1 76–90 2
Працівник сфери послуг 1 61–75 1
Сільськогосподарський
робітник 0
Таксист 0

2. Стаж роботи Банківський рахунок
Теперішня праця менше 2-х Поточний і нагромаджувальний6
років, попередня – менше 3
10років 2 Нагромаджувальний 2
Теперішня праця – 7років Поточний
і більше, попередня –
менше 10років 5

3. Житлові умови
Є власний будинок 5 8. Кредитні рекомендації
Орендує квартиру 3 Володіє двома кредитними 4
Проживає з батьками 3 картками
Орендує кімнату 0 Дві кредитні картки 2
універ-сального магазину 2
Гарантії фінансової компанії2

Гарантії ювелірного магазину
4
Рекомендації двох фінансових
компаній або двох ювелірних
магазинів
За критеріями таблиці 5, найвигіднішим є позичальник, який одержує більше 510 балів, а якщо сума балів менша 380 балів – то банк відмовляє позичальнику у видачі кредиту.
Табл. 5.
Бальні критерії для визначення кредитоспроможності позичальників

Критерії Бали Критерії Бали

1.Ціль кредиту 6. Вік
Грошова позичка 0 Особи віком до 25 0
Купівля автомобіля 100 років 100
Особи віком більше 65
2.Участь клієнта при років
фінансуванні угоди
Оплата готівки менше 10% 0
суми 30 Професія 0
Від 10 до 45% суми 50 Студенти 100
Більше 45% суми Державні службовці
Сімейний стан
Розлучені пари 0 Стаж праці 0
Пари, які мають трьох 60 Менше року 100
дітей Більше 4-х років

4.Володіння нерухомістю 0 Чистий річний дохід
Оренда квартири 80 До 60 тисяч франків 0
Власний будинок Більше 160 тисяч 100
франків
5. Термін кредиту 140
Менше 1-го року 0 Банківський рахунок
Більше 2-х років Залишок менше 5000
франків
Залишок більше 5000 0
франків 150
Зарубіжні банки, вивчаючи репутацію індивідуальних позичальників, використовують метод кредитного скоринга, пристосовуючи його до особливостей банку і характеру банківського законодавства країни.
Техніка кредитного скоринга була розроблена американським економістом
Д.Дюраном на початку 1940-х років і використовує такі коефіцієнти при нарахуванні балів:
1. Вік: 0,1 бала за кожний рік більше 2 років (максимум 0,30);
2. Стать: жінка 0,40; чоловік – 0;
3. Термін проживання: 0,042 за кожний рік проживання в даній місцевості ( максимум – 0,42 бала);
4. Професія: 0,55 – за професію з низьким ризиком, 0 – за професію з високим ризиком і 0,16 – для інших професій;
5. Праця в корпорації: 0,21;
6. Стаж: 0,059 – за кожний рік праці в даній корпорації ( максимум –
0,59бала);
7. – 9. Фінансові показники: 0,45 бала – за наявність банківського рахунку; 0,35 – за володіння нерухомістю; 0,19 – при наявності страхового поліса із страхування життя.
Межа, що розділяє “добрих” і “поганих” клієнтів, – 1,25 бала. Клієнт, котрий набрав більше 1,25 бала, вважається кредитоспроможним і – навпаки.
Модель “скоринга” дозволяє провести експрес – аналіз у присутності клієнта за його заявою на кредит.
Техніка “скоринг”– кредитування залежить від попереднього банківського досвіду. Наприклад, якщо встановлено, що ймовірність виконання зобов`язань за кредитом більш висока, якщо в якості клієнта виступає бухгалтер, а не агент по мотоциклам, то бухгалтери отримують більш високі бали, ніж агенти.
Значимість кожної відповіді буде залежати від висновків спеціаліста про важливість кожної відповіді. Таким чином, якщо банк, аналізуя свої успіхи в області кредитування за перший рік, виявляє, що існує суттєва різниця між клієнтами, які класифікуються по професійним ознакам, а різниці між клієнтами, які класифіковані по сімейному стану, досить невелика, то в перший рік більше значення буде надаватися питанню про професію. Але якщо на другий рік сімейний стан стане важливим індикатором здатності повернення кредиту, тоді підвищена значущість цього нового фактору буде врахована.
“Скоринг”– кредитування є більш простою і більш швидшою формою, ніж ділова бесіда. Потрібно підкреслити, що “скоринг”– кредитування не є безпомилковим, але в плані економії часу такий метод ефективний.
У німецьких банках вихідною інформацією для оцінки кредитоспроможності клієнта є спеціальний розділ заяви на кредит – “Розрахунок місячного доходу”.
А. Місячний дохід
Заробітна плата за мінусом податків.
Допомога на дітей.
Пенсія.
Відсотки за вкладами і цінними паперами.
Інші доходи.
Усього доходів.
Б. Місячні витрати
Поточні витрати.
Страхові внески.
Обслуговування попередніх кредитів.
Квартплата.
Інші витрати.
Усього витрат.
В.Чистий дохід = (А-Б)
Місячна сума із обслуговування боргу визначається як сума відсотків за кредит плюс основний борг.
О = відсотки + основний борг
Платоспроможність позичальника оцінюється банками як добра, коли угоди із обслуговування боргу складають 60 і менше відсотків від чистого доходу позичальника.
Зарубіжні банки для встановлення розміру адекватного покриття ризику за споживчим кредитом використовуються також коефіцієнти, що характеризують фінансові можливості клієнтів.
К1 = Мінімальний розмір платежів для погашення позички ;
Доходи клієнта
К2 = Максимально допустимий розмір заборгованості.
Доходи клієнта
Значення забезпечення споживчого кредиту ( гарантія, порука і навіть договір застави ) оцінюється як вторинне джерело погашення боргу.
Після позитивної оцінки кредитоспроможності клієнта банк і позичальник розпочинають погодження умов кредитного договору. Банк зацікавлений в використанні мінімальної суми вільних кредитних ресурсів, яка б забезпечувала йому оптимальну ліквідність. Між тим строковість кредиту пов’язана з ризиком і коливаннями процентних ставок. В умовах зростання коньюктури ринку кредитних ресурсів банку невигідно заключати кредитні договори на тривалий час з фіксованою процентною ставкою по кредитам.
Однак, надаючи, наприклад, довготривалий кредит, банк може залишати право у випадку зміни процентних ставок на грошовому ринку переукласти договір на нових умовах. Тривалий час пролонгації кредитів негативно відбиваються на ліквідності. А порушення термінів погашення кредитів може бути сигналом недоліків які постали в фінансовому стані позичальника.
Питання пов’язані з видачею позичок населенню, вирішуються на підставі кредитних договорів, які укладаються індивідуальним позичальником з банком за місцем постійного проживання, за винятком кредитів на будівництво і купівлю житлових будинків, які видаються за місцем забудови чи місцем знаходження будинку.
“Кредити під заставу, з урахуванням суми процентів за користування ними та витрат на оформлення, видаються у розмірах, що обмежуються вартістю заставленого майна, яке може бути надане позичальником (іншою особою) установі банку в забезпечення. Кредит може бути наданий в сумі, яка не перевищує: 60% оціночної вартості житлових будинків та квартир; 40% оціночної вартості виробничих приміщень; 50% оціночної вартості товарів в обороті або переробці та легкових автомобілів; 30% оціночної вартості вантажних автомобілів та технологічного обладнання, яке було у використанні; 60-70% оціночної вартості нового технологічного обладнання;
90% суми коштів на депозитному вкладі в установі Ощадного банку України.
Термін кредиту на будівництво і купівлю житла не повинен перевищувати 10 років, інших об’єктів – не більше п’яти років”[5-, с.4].
Для одержання кредиту позичальник подає такі основні документи:
. індивідуальну заяву;
. паспорт або документ, що його заміняє;
. довідку з місця роботи (пенсіонер – пенсійне посвідчення) та інші документи для визначення кредитоспроможності;
. документи, що підтверджують забезпечення кредиту (гарантію, поруку, договір страхування або застави майна);
. документ, що підтверджує право на пільговий безпроцентний кредит;
Разом з тим, для одержання кредиту на будівництво індивідуального житлового будинку, позичальник подає:
. завірений у встановленому порядку витяг із рішення виконкому місцевої Ради народних депутатів про виділення земельної ділянки під забудову, проект будівництва з кошторисною вартістю, що завірений районним архітектором;
. на будівництво надвірних будівель – довідку місцевої адміністрації про те, що позичальник є власником житлового будинку без надвірних будівель;
. на будівництво, капітальний ремонт садових будиночків – довідку з
Правління садівничого кооперативу про членство в ньому;
. на придбання квартири в житловому кооперативі – довідку про членство в житловому кооперативі.
Рішення про видачу кредиту приймає керівник банку після того, як кредитний працівник перевірить подані документи, визначить показники кредитоспроможності позичальника. Після одержання дозволу кредитний працівник укладає договір, оформляє строкове зобов’язання.
У кредитному договорі, по формі затвердженій Положенням Національного банку України “Про кредитування”, вказується статус обох сторін, мета і сума кредиту, умови його видачі і погашення, форми забезпечення кредиту, величина відсоткової ставки за кредит та порядок її сплати, перелік звітних документів, права і обов’язки обох сторін.
Кредитний договір складається на всю суму кредиту на строк користування позичкою в 2-х – 3-х примірниках і його підписують обидві сторони.
Довгострокові кредити можуть видаватися частинами таким чином, щоб розміри, строки сплати, відсоткова ставка за частково виданими сумами відповідали умовам кредитного договору.
Кредит, наданий частинами, може зараховуватись на безпроцентні рахунки. Це здійснюється на підставі переказів у такому порядку, як зарахування сум на рахунки за вкладами, з видачею ощадної книжки і оформленням необхідних документів.
Банк при довгостроковому кредитуванні населення приймає як форму забезпечення договір застави майна позичальника. Майно, прийняте під заставу, повинно бути застраховане за рахунок позичальника, договір завірений нотаріально.
Заставити позичальник може будинок, що будується чи купується, але із нотаріальної контори повинна надійти заборона про відчуження будинку іншій особі до тих пір поки не погаситься кредит і відсотки за користування ним.
Фактична сума = Сума боргу * процентну ставку *
кількість днів
відсотків 365 * 100
користування
кредитом
Оформлення надання кредиту проводиться працівником кредитного відділу.
Працівниками бухгалтерії, перевіряються документи, підписи і відкривається особовий (кредитний) рахунок позичальнику, а також проставляється номер особового рахунку позичальника на всіх примірниках кредитного договору.
Операції безпосередньо по видачі грошових коштів – працівниками операційного відділу банка.
При використанні отриманого кредиту позичальник повинен дотримуватись встановленого терміну освоювання кредиту. Індивідуальні позичальники подають до банку документи, які підтверджують витрати і цільове використання кредиту.
Після виплати клієнту передбаченої умовами кредитного договору суми настає етап погашення боргу і сплати відсотків за користування кредитом.
Звичайно погашення довгострокового кредиту і сплата відсотків по ньому здійснюється з наступного після отримання кредиту місяця і в подальшому здійснюється щомісячно або першого місяця кварталу платежами. Виключенням є кредити, які надані на будівництво індивідуального житлового будинку для постійного місця проживання, а також кредити фермерським господарствам. Їх погашення може розпочинатися після закінчення строків освоєння кредиту.
Відсотки за користування позичкою погашаються, виходячи із фактичної суми відсотків за час користування кредитом.
Погашення кредиту здійснюється із власних коштів позичальника готівкою, переказами через підприємство зв’язку, або перерахуванням сум із заробітної плати, стипендії, пенсії на підставі доручення позичальника бухгалтерії за місцем праці, відділу соціального захисту населення.
Готівку для погашення кредиту банки одержують за квитанціями чи за повідомленнями, у документах сума відсотків вказується окремо. Погашення заборгованості шляхом списання суми внеску із рахунку за вкладом здійснюється згідно з разовим дорученням у встановленому порядку.
При не надходженні від позичальників платежів в встановлені терміни суми не внесені в строк платежів перераховуються на рахунок прострочених кредитів з сплатою підвищених відсотків. При умові неможливості погашення позичальником кредиту в встановлений термін його сума стягується з поручителя.
При неможливості погашення позики безпосередньо позичальником і поручителем виникає ситуація, коли таку позику потрібно погашати банку. Для таких потреб в установах банків утворюються спеціальні страхові фонди на покриття кредитних ризиків. Чим більш ризиковану політику проводить банк, тим більший страховий резерв повинен він мати, використав для цього кошти з прибутку.
Конфліктні випадки при наданні кредитів населенню вирішуються через суд, куди може звернутись, як позичальник, так і кредитор при виникненні спірних випадків. До числа останніх можна віднести неможливість банку по різним причинам реалізувати заставу по кредиту для погашення заборгованості клієнта (різке знецінення цінних паперів, які були прийняті банком в забезпечення кредиту, загибель майна позичальника у випадку стихійного лиха і т.д.), шахрайство зі сторони позичальника, вибуття останнього з місця постійного проживання у невідомому напрямку, смерть позичальника і переведення його боргу на рідних померлого і т. п.
ІІ. УМОВИ ТА ПОРЯДОК НАДАННЯ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУ НА ПРИКЛАДІ ЧФ КБ
“ПРИВАТБАНК”
ТА ЧФ АТ “УКРІНБАНК”
2.1.АНАЛІЗ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПРИВАТНИХ ОСІБ
Процес кредитування пов*язаний з діями багаточисельних та різноманітних факторів ризику, які здатні спричинити непогашення кредиту в встановлений термін. Тому надання кредитів банк обумовлює вивченням кредитоспроможності клієнта, тобто вивченням факторів, які можуть спричинити їх непогашення .
Аналіз кредитоспроможності заключається в визначенні здатності позичальника своєчасно і в повному обсязі покрити заборгованість за кредитом, ступені ризику, який банк готовий взяти на себе; розмір кредиту, який може бути наданий при даних обставинах і, нарешті, умов його надання.
Метою аналізу кредитоспроможності приватних позичальників є оцінка кредитних ризиків, які дещо відрізняються від ризиків, що присутні при кредитуванні юридичних осіб. Більшість споживчих кредитів невеликі тому банки змушені збільшувати кількість позичальників, які мають різні особисті і фінансові характеристики, щоб покрити власні витрати на кредитування.
Аналіз кредитоспроможності заключається в визначенні здатності позичальника своєчасно і в повному обсязі покрити заборгованість за кредитом, ступені ризику, який банк готовий взяти на себе; розмір кредиту, який може бути наданий при даних обставинах і, нарешті, умов його надання.
Метою аналізу кредитоспроможності приватних позичальників є оцінка кредитних ризиків, які дещо відрізняються від ризиків, що присутні при кредитуванні юридичних осіб. Більшість споживчих кредитів невеликі тому банки змушені збільшувати кількість позичальників, які мають різні особисті і фінансові характеристики, щоб покрити власні витрати на кредитування.
Аналіз кредитоспроможності клієнта передує укладенню з ним кредитного договору і дозволяє виявити фактори ризику, які здатні привести до непогашення виданого банком кредиту в обумовлений строк, і оцінити ймовірність своєчасного повернення кредиту. Визначення кредитоспроможності клієнта є невід’ємною частиною роботи банку по визначенню можливості надання кредиту. Під аналізом кредитоспроможності позичальника розуміється оцінка банком позичальника з точки зору можливості і доцільності надання йому кредиту, визначення ймовірності повернення у відповідності з кредитним договором. аналіз кредитоспроможності клієнта дозволяє банку, своєчасно утрутившись у справи боржника, вберегти його від банкрутства, а при неможливості цього – оперативно призупинити кредитування.
Аналіз платоспроможності проводиться як по позичальнику так і по його поручителю. При цьому метод аналізу і документація така ж сама, як і при аналізі самого позичальника. В результаті проведеної роботи визначається можливості клієнта виконувати платежі на погашення основного боргу і відсотків за нього, а поручителя – виконувати їх у випадку неплатоспроможності основного позичальника.
Банк аналізує кредитоспроможність позичальника на основі таких основних документів:
. заявки на отримання кредиту;
. паспорт, на основі якого працівник банку визначає місце проживання по останній адресі, вік, сімейний стан і наявність дітей;
. довідки з місця роботи, де повинно бути вказано: середньомісячна заробітна плата, сума прибуткового і інших податків які щомісячно сплачує позичальник, стаж роботи на підприємстві, сума обов’язкових щомісячних відрахувань (аліменти, страхові внески);
. книжки по розрахункам плати за квартиру і комунальні послуги;
. документи які підтверджують прибутки по вкладах в банках і цінним паперам.
Заявка на кредит – це стандартна анкета, зм...

ВНИМАНИЕ!
Текст просматриваемого вами реферата (доклада, курсовой) урезан на треть (33%)!

Чтобы просматривать этот и другие рефераты полностью, авторизуйтесь  на сайте:

Ваш id: Пароль:

РЕГИСТРАЦИЯ НА САЙТЕ
Простая ссылка на эту работу:
Ссылка для размещения на форуме:
HTML-гиперссылка:



Добавлено: 2012.05.10
Просмотров: 1203

При использовании материалов сайта, активная ссылка на AREA7.RU обязательная!